Європейські політики пропонують Україні черговий проект, який, по ідеї, повинен сприяти вирішенню конфлікту на Донбасі. "План Мореля" був запропонований координатором політичної підгрупи контактної групи по Донбасу П'єром Морелем.
План передбачає проведення виборів на окупованих територіях за українськими законами, але під контролем бойовиків.
"План Мореля". В цілому, в запропонованому документі зазначається про декілька основних пунктів – припинення бойових дій, визначенні виборчих округів, розробці критеріїв для партій, які хочуть брати участь у виборах, визначення ролі міжнародних спостерігачів, а також амністії для бойовиків і наданні особливого статусу Донбасу.
"У цьому плані чітко визначається увага на проведенні виборів. Морель відштовхується від того, що зараз на Донбасі (в окремих районах – прим. Ред.) немає українських партій. Український закон про вибори передбачає, що вибори проходять на партійній основі і цей закон не може бути застосовний до так званих "ЛНР" і "ДНР", – пояснює політолог Кость Бондаренко. – Відповідно, необхідний інший закон, який передбачає вибори для Донбасу і, виходячи з мінських домовленостей, де прописано, що українська сторона повинна визначити модальність і закон, за яким відбуватимуться вибори".
У свою чергу, політолог Володимир Фесенко каже, що у змісті документа йдеться про своєрідний компроміс, в розрізі якого пропонують проводити вибори на Донбасі. Однак, поки що в списку дій досить багато білих плям і протиріч з існуючими угодами.
"Хто контролюватиме ЦВК, там не уточнюється, – розповідає Володимир Фесенко. – У нинішньому вигляді, немає навіть передумов для компромісу. Сепаратисти і Росія наполягають на обов'язковому виконанні попередніх умов, таких як амністія та надання особливого статусу ще до виборів, а це означає легалізацію "республік", на що Київ не піде".
Також політологи кажуть, що у розробці нової стратеги – "Плану Мореля", який сприятиме відновленню миру на Донбасі, брали участь США і Росія. А це означає, що і прийняття рішення згідно запропонованого варіанту, буде колегіальним.
"План Мореля" – це план, в основу якого лягли домовленості між Карасіним (статс-секретар МЗС РФ Григорій Карасін, – Авт.) і Нуланд (заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд, – Авт.), так що цей план узгоджений і зі Сполученими Штатами, – розповідає політолог Кость Бондаренко. – Тому, скільки б його зараз не критикували, рішення за цим планом буде прийматися не тільки Києвом, а і Вашингтоном, Брюсселем, Москвою і Берліном".
Разом з тим, щодо дієвості нового плану думки експертів розділилися. З одного боку експерти кажуть, що "План Мореля" доповнює прийняті в Мінську угоди, а з іншого – виконання деяких пунктів нового плану руйнує саму концепцію Мінських домовленостей.
"Це уточнення Мінських домовленостей, – пояснює Бондаренко. – У деяких пунктах Мінські домовленості неузгоджені між собою – досить абстрактні, немає конкретики та логістики. Тим більше вже майже рік минув з часу прийняття перших мінських і більше ніж півроку з других мінських. Необхідно внести практичну корективу".
"Вибори, які проведуть сепаратисти – не будуть визнані українською стороною і не будуть визнані міжнародним співтовариством, – розповідає Володимир Фесенко. – З дипломатичних джерел я знаю, що в Берліні наївно сподіваються, що сепаратисти відмовляться від виборів. Але, з іншого боку відмова – буде проявом слабкості, і Путін на це не піде. Вибори відбудуться, ці вибори ніхто не визнає офіційно, у тому числі і в рамках мінських переговорів".
Ультиматум і компроміс.Експерти кажуть, що зараз на міжнародному рівні обговорюються багато варіантів вирішення сформованої ситуації, одним з яких був запропонований "План Мореля", який досить негативно був сприйнятий українською спільнотою.
"Наші дипломати мені розповідали, що після піднятої в пресі галасу і критики, Морель мало не вибачатися приходив і дав зрозуміти, що він не очікував такої реакції, – поділився Володимир Фесенко. – "План Мореля" – один з найбільш просунутих варіантів компромісу – спроба знайти нейтральну середину, між позицією сепаратистів і України".
Політолог Кость Бондаренко розповідає, що якщо українська сторона буде слідувати запропонованим планом, тоді нуждно буде піти назустріч самопроголошеним "ДНР" і "ЛНР", у свою чергу ті – приймуть умови Києва.
"Пропонується прийняти особливий закон для Донбасу – провести амністію, і комплекс дій по врегулюванню гострих моментів протистояння і відштовхуючись від цього, визнати результати виборів, – розповідає Бондаренко. – Донецьк визнає закон, за якими будуть проводитися вибори, а Київ визнає результати виборів. Відразу після проведення виборів має бути встановлення контролю України над кордоном".
Варто відзначити, що ще до анонсування "Плану Мореля" в так званих "ЛНР " і " ДНР" заявили, що свої вибори бойовики проводитимуть 18 жовтня – в окупованій частині Донецької області, і 1 листопада – у Луганській, що йде в розріз з мінськими домовленостями.
Реакція Росії. Російська сторона, як учасник переговорів з врегулювання конфлікту на Донбасі, заявила, що їм сподобався запропонований Морелем план. Запропоновані пункти будуть обговорені на найближчій зустрічі "Нормандської четвірки".
"Ми висловлюємося за те, щоб в самий найближчий час, не відкладаючи, відповідна робоча підгрупа провела додаткові консультації, спираючись на ті ідеї, які висловив координатор робочої підгрупи з політичних питань П'єр Морель, і щоб не пізніше 2 жовтня це питання теж могло би бути вирішене", – заявив глава російського МЗС Сергій Лавров.
Реакція України. Спілкуючись із журналістами, президент України Петро Порошенко прокоментував питання щодо запропонованого плану, заявивши, що українська сторона повинна діяти у фарватері Мінських угод, а до "Плану Мореля" відноситься як до особистої думки пана Мореля.
"Упевнений в тому, що українська сторона абсолютно чітко і послідовно проводить позицію щодо імплементації мінських угод", – заявив Порошенко в інтерв'ю журналістам.
Також глава держави підкреслив, що вибори на Донбасі будуть проходити за українським законодавством, а для необхідних змін повинні бути дотримані всі процедури – обговорення і голосування – в парламенті. Але, варто зазначити, що Порошенко не відкинув в категоричній формі запропоновані пункти.
"Ми – за вибори за українським законодавством відповідно до Мінська. Вибори 18 числа (заплановані бойовиками. – Авт.) – це точний аналог виборів 2 листопада минулого року, які зруйнували мінський процес і після яких послідували, на жаль, численні жертви, ескалація конфлікту і фактичне руйнування мінських домовленостей", – додав Порошенко.
Складний вибір. Експерти стверджують, що на майбутній зустрічі "Нормандської четвірки" 2 жовтня в Парижі Порошенко опиниться перед складним вибором, з одного боку відмова від запропонованого плану може відвернути західних партнерів, а з іншого – його прийняття відверне від президента підтримку всередині держави.
"Порошенко може піти на демарш, але тоді залишиться без підтримки Заходу або він погодиться на цей план, але залишиться без підтримки всередині країни з боку тих, хто за нього голосував і його підтримував. В принципі у нього і так вже сьогодні конфлікт з радикалами", – розповів Кость Бондаренко.
"Будемо реалістами, якщо з боку сепаратистів буде спроба узурпувати вибори, то я сильно сумніваюся, що під таким планом підпишеться українська сторона, але, навіть якщо такий підпис з'явиться, цей план не пройде через парламент", – підкреслив Володимир Фесенко.
