Невже і наші діти будуть змушені боротися за свободу на цій залитій кров'ю та слізьми площі?

Новини останніх днів. Зі звинуваченого в організації кривавого побиття автомайданівців зняли електронний браслет, щоб він міг спокійно їздити у своїй новій роботі (тепер у Фонді держмайна бореться з корупцією). Слідчого, який розслідував злочини Євромайдану, суддя відсторонив від роботи "з метою виключення ймовірності виникнення припущень у всіх учасників процесу щодо заінтересованості слідчого". І такого багато. Система опирається. Система хоче взяти реванш.

Згадую тяжкий виступ на суді. Мати втратила на Майдані свого 19-річного кучерявого Ромчика. Син загинув за омріяну "свобідну країну". І все, що у неї лишилося, це рюкзачок, де шкарпетки, зубна щітка та обгортки від цукорок... бо "він був чемний" та "не кидав обгортки на вулиці". І оте, чому Ромчик так "спішив жити" і навіть "у школі здав іспити екстерном"...

А через грати у судовому засіданні ці болісні свідчення слухають не втікачі Захарченко чи то Янукович, і навіть не Єфремов чи Кернес, а тільки Амброськін та Зінченко - ймовірні рядові виконавці злочинних наказів перерахованих вище та їм подібних.

І молода жінка говорить як десять років тому, за покликом серця, вона сама була на Помаранчевому Майдані. А відтак, хоча дуже переживала за сина, але "не мала чим йому заперечити".

Я от собі думаю, невже і наші діти будуть змушені боротися за свободу на цій залитій кров'ю та слізьми площі?

І платити за все, що не встигли доробити ми, їх батьки.