Чому Порошенко відмовився від мобілізації в Україні

Президент Петро Порошенко в п'ятницю ухвалив рішення не проводити сьому хвилю часткової мобілізації. Своє рішення глава держави пояснив тим, що на службу за контрактом залучені вже 22 тисячі чоловік, тому необхідності в сьомий хвилі немає.

Варто відзначити, що ці 22 тисячі контрактників повинні замінити понад 40 тисяч осіб, призваних у рамках 4-ї хвилі часткової мобілізації, яка пройшла у січні — березні минулого року. Крім того, в найближчі два місяці повинна початися демобілізація військовозобов'язаних, призваних у рамках хвилі 5, що проходила у квітні-червні минулого року. Тому вже зараз армія ризикує зіткнутися з недобором військовослужбовців, а отже, відмова від мобілізації, швидше за все, означає швидке завершення війни на певних умовах, пише Apostrophe.

Про те, що сьома хвиля мобілізації в Україні не відбудеться, президент Петро Порошенко повідомив 22 квітня у своєму мікроблозі Twitter: "Я прийняв рішення замість оголошення нової хвилі мобілізації різко збільшити грошове забезпечення українського воїна". На зустрічі з адміністративно-господарським активом Запорізької області глава держави також заявив, що з 1 січня було різко збільшено грошове утримання військовослужбовців, яке тепер становить від 7 тисяч гривень (в середньому, майже в три рази більше, ніж раніше) . "Результат — з 1 січня до лав армії на контрактну службу прийшли 22 тис. військовослужбовців", — заявив Порошенко, пояснивши, що в цьому випадку необхідність в проведенні 7-ї хвилі часткової мобілізації відпадає.

Варто зазначити, що перспектива проведення сьомого етапу мобілізації обговорювалася з листопада минулого року. У січні 2016 року стало відомо, що рішення про її проведення вже прийнято — питання лише в термінах і в тому, скільки необхідно закликати військовозобов'язаних. Останнє залежало від того, скільки Генштабу вдасться залучити контрактників. Зрештою, вирішили обмежитися 5 або 10 тисячами військовозобов'язаних, але мова про повне скасування сьомий хвилі ніколи не йшла, тому що іншого не допускала логіка комплектування Збройних сил, запущена з самого початку військового конфлікту навесні 2014 року.

Ця логіка передбачала почергову ротацію, покликаних на службу військовозобов'язаних. Приміром, першу хвилю мобілізації змінювала четверта, а четверту, в свою чергу, повинна була замінити сьома. Нагадаємо, в рамках четвертої хвилі часткової мобілізації в січні — березні 2015 року було призвано понад 40 тисяч військовозобов'язаних, а значить 22 тисяч контрактників недостатньо для їх повноцінної заміни, навіть з урахуванням їх мотивації і поліпшити матеріального-технічного забезпечення ЗСУ, яке дозволяє автоматизувати багато процесів в армії. Між тим, демобілізація 4-ї хвилі вже відбувається. Більш того, в найближчий місяць Генштаб зіткнеться з необхідністю змінювати людей, покликаних в рамках 5-ї хвилі часткової мобілізації, а влітку — в рамках шостої хвилі. Всього в 2016 році повинен відправитися на "дембель" від 80 до 100 тисяч осіб, з урахуванням всіх можливих недоборів, з якими Генштаб зіткнувся, збираючи річну шосту хвилю.

Автор цих рядків спілкувався з бійцями, які увійшли в число цих 22 тисяч контрактників, про яких говорив президент. Спільним мотивом їх дій є стабільний заробіток, який може забезпечити армія в умовах безробіття, а також перспективи кар'єрного зростання. Проте навіть у цих умовах набрати від 80 до 100 тисяч чоловік навряд чи можливо, тим більше, що організація повністю контрактної армії досі не входила в плани Міноборони. "Звучать різні популістські заяви із закликами скасувати призов і перейти на контрактну армію... Контрактна армія ніколи не виграє війну. У будь-якому випадку, під час активної фази ведення бойових дій ми будемо змушені вдатися до призову, мобілізації", — заявив міністр оборони Степан Полторак в одному зі своїх інтерв'ю на початку року. Таким чином, рішення президента означає, що вже найближчим часом армія може зіткнутися з серйозним недобором військовослужбовців, що неприпустимо в умовах ведення війни.

Чому ж тоді продиктована відмова від мобілізації? Як говорив маршал СРСР Борис Шапошников: "Мобілізація є не тільки ознакою війни, але і самою війною. Наказ уряду про оголошення мобілізації є фактичне оголошення війни". Таким чином, блокуючи сьому хвилю, Петро Порошенко дає сигнал, що війна на Донбасі буде закінчена найближчим часом. Сценаріїв подальшого розвитку подій поки проглядається два:

Перший сценарій. Досягнення мирного консенсусу або в рамках Мінських угод, або шляхом формування так званого Міжобласного територіального утворення Донбас, як запропонували депутати "Опозиційного блоку". В цьому випадку бойові дії на Сході можуть бути припинені найближчим часом і необхідність у підтримці великої армійської угруповання на лінії розмежування відпаде. Умови припинення вогню і підтримки миру в даному випадку є окремою темою для розмови. Припинення мобілізаційних заходів означає сигнал з боку України про прихильність мирному плану врегулювання.

Другий сценарій. Нарощування військових зусиль більше не має сенсу, тому що Україна підготувала резерв і змонтувала всі ударні угруповання для проведення військової операції з метою ліквідації ДНР і ЛНР. А заява президента про відмову від мобілізації має на меті приспати пильність противника і зняти напругу в українському суспільстві, яке вже втомилося від тривалої війни. На користь саме цього сценарію свідчить ситуація в зоні АТО, яка далека від мирною і має тенденцію до загострення. Проти цього сценарію видима позиція Заходу, який, принаймні, на словах закликає до мирного врегулювання конфлікту. Крім того, українське військове командування має чітко прорахувати всі ризики проведення військової операції, тому що її провал, в тому числі і внаслідок російського втручання, ставить під загрозу саме існування української держави.