Iван Мазепа вивiв за 22 роки гетьманування Україну на європейську арену

25 липня 1687 року Iвана Мазепу обрали гетьманом Вiйська Запорозького. Це один iз найбiльш упiзнаваних героїв української iсторiї на Заходi. Йому присвячено 42 картини, 22 музичнi твори, 17 лiтературних творiв, 6 скульптур.

А пропозицiя назвати летовище в Борисполi iменем Мазепи днями набрала найбiльше голосiв на онлайн-голосуваннi на сайтi Мiнiстерства iнфраструктури.

Ким була ця людина? Чому Москва оголосила йому анафему? Спiлкуємося про це з Ольгою Ковалевською, доктором iсторичних наук з Iнституту iсторiї України НАН України.

-- Завдяки яким рисам Мазепi вдавалося так довго утримувати гетьманську булаву?

-- Вiн вдало маневрував мiж рiзними старшинськими угрупованнями, умiв домовлятися та мав приятелiв серед дiячiв сусiднiх держав. Вдавалося Мазепi також делегувати повноваження -- пiдбирати для виконання тих чи iнших завдань найкращих виконавцiв. Мазепа дбав про формування справжньої елiти Гетьманщини через освiту, пiдтримував Церкву.

Оскiльки Iван Мазепа був на Лiвобережжi "чужаком", то не мав тут спадкових земель. Тому повинен був купувати собi вiльнi землi. Аби швидше залучити туди людей, гетьман надавав поселенцям пiльги. Зокрема, звiльняв вiд сплати будь-яких податкiв на термiн вiд трьох до п'яти рокiв.

-- При цьому Мазепа був i меценатом, чи не так?

-- Гетьман вiдновлював найвiдомiшi храми княжої доби, зокрема київський Софiйський собор, будував новi церкви. Для православних за межами Гетьманщини коштом гетьмана було виготовлено Алеппське Євангелiє, срiбний антимiнс для храму Гробу Господнього в Єрусалимi, видiляли грошi на паломникiв.

На кошти гетьмана було вiдновлено, побудовано та оздоблено понад 40 церков. У матерiалах Бендерської комiсiї, яка намагалася пiсля смертi Мазепи з пам'ятi пригадати всi суми, якi вiн витратив на благодiйнi справи, було зафiксовано таке: 1 110 900 дукатiв, 9 243 000 злотих та 186 000 iмперiалiв. Це, якщо перевести на сучаснi грошi, приблизно дорiвнює 954 832 205 гривням.

-- Це правда, що вiн ще й писав вiршi?

-- Писав поезiю з полiтичним пiдтекстом. Старшини Кочубей та Iскра закидали йому й написання "крамольних" вiршiв.

-- Як складалося особисте життя Мазепи?

-- У молодi роки мав роман iз замiжньою жiнкою -- Оленою Загоровською (у романтичних творах ХIХ ст. вона фiгурує як Фальбовська). Була навiть судова справа, Мазепа судився з її чоловiком, польським шляхтичем iз Волинi. Iван добивався розлучення своєї коханої, щоби самому одружитися з нею. Однак через втрату частини тексту цього iсторичного документа ми не знаємо, чим ця справа закiнчилася. Скорiше за все, Мазепа залишився нi з чим.

Пiзнiше вiн одружився з Ганною Фридрикевич. Усе життя дбав про дiтей старшої вiд нього дружини, бо спiльних дiтей у них не було.

-- А як же легендарна Мотря?

-- Кохання до Мотрi, яке спалахнуло майже за п'ять рокiв до смертi Мазепи, описано в лiтературi зi суттєвими неточностями. Цiлком вiрогiдно, що лiтнiй вдiвець мiг на якийсь час втратити розум через вродливу молоду дiвчину. Але пiсля того, як батьки Мотрi (Кочубеї) та Церква вiдмовили їм у благословеннi цього шлюбу, гетьман сказав собi "нi".

-- Чому росiяни досi називають Мазепу зрадником?

-- Пiд час вiйни шведського короля Карла ХII з Петром I Мазепа формально зрадив свою присягу, яка вимагала вiд нього вiрностi московському царевi. Однак це сталося пiсля того, як Петро I, зобов'язаний боронити землi Гетьманщини на випадок вiйни, вiдмовився надати Мазепi хоч 10 тисяч вiйська для оборони (йшлося про повернення в Гетьманщину козацьких полкiв, яких задiяли московити).

Цей факт для Мазепи означав вiдмову монарха вiд своїх зобов'язань щодо пiдвладної територiї. Тож гетьман i старшина вирiшили перейти пiд руку шведського короля.

-- I пiсля цього Росiйська Церква наклала анафему на Мазепу?

-- Анафема українського гетьмана була проголошена лише Росiйською Православною Церквою. Нi Українська Автокефальна, нi Греко-Католицька її нiколи не визнавали. Їхнi вiрнi й досi моляться за спасiння душi Iвана Мазепи, поминаючи його як щирого мецената Церкви. УПЦ КП в особi патрiарха Фiларета визнала анафему незаконною та недiйсною.