ЗСУ майже повністю "відрізали" Докучаєвськ від Донецька

Тим часом "повзучий наступ" української армії потроху триває. І перш за все це стосується південного напрямку Донецьк - Маріуполь.ua .

Тут відбулося відразу кілька подій, значення яких поки важко переоцінити. Перш за все в черговий раз було підтверджено той факт, що будь-які домовленості з окупаційними властями і Москвою не варті того паперу, на якому вони написані.

Йдеться про одну з точок відведення сил - село Петрівське Старобешівського району. Тут поновилися масштабні бойові дії навіть із застосуванням РСЗВ "Град" і знарядь калібру 152-мм. Такий розвиток подій тут був до речі очікуваним - надто вже стратегічно важливий як для бойовиків, так і для нашого командування саме цей плацдарм.

Як там розвивається ситуація незрозуміло, тому що ніякої офіційної інформації від штабу АТО немає. Втім мовчать і ЗМІ бойовиків. Весь потік інформації йде вкрай дозовано тільки від місцевих жителів і частково від перевірених волонтерів ЗСУ.

З іншого боку закінчується взяття під вогневої контроль великого населеного пункту, який є ключовим на цьому напрямку для оборони бойовиків - мова йде про Докучаєвську. З лютого 2016 року українська армія змогла зайняти відвали (висоти біля кар'єру, сформовані з відпрацьованої породи) на західному напрямку, а ось зараз є вельми достовірна інформація, що нашим військам вдалося взяти під вогневої контроль промислову зону, яка примикає безпосередньо до приміській зоні - далі тільки дачі і саме місто. І хоча наших позицій там немає, забезпечено тільки вогневої контроль, однак бойовики покинули свої обладнані позиції. Саме з цим пов'язані численні повідомлення сепаратистських ЗМІ про попадання снарядів і куль у п'ятиповерхівки поблизу.

Таким чином, після фактичного перекриття дороги Докучаєвськ - Оленівка за кілька місяців командуванням ЗСУ було здійснено практично повне блокування шляхів постачання бойовиків на цьому напрямку. Тепер їм залишається тільки довгий і звивистий шлях з Стила, який не є цілком безпечним з огляду на активність груп нашого спецназу.

Приклад Докучаєвська дуже показовий і в іншому сенсі - по лінії зіткнення на 5 вересня 2014 (укладення мінських домовленостей) де-юре Докучаєвськ та околиці знаходяться в зоні контролю української влади. Точно як і Дебальцеве. Тому зовсім не випадково минулого тижня з'явилися досить різкі заяви українських переговірників і офіційних осіб про можливість повернення Дебальцевого під контроль Києва. Причому вже тоді було зрозуміло, що говорячи про Дебальцеве, ми говоримо і про інші проблемні ділянки - зокрема Докучаєвськ - Стила (аж до Старобешового).

Тобто в кращому випадку чисто теоретично може скластися така ситуація, коли український прапор над Докучаєвськом буде розглядатися західними партнерами як цілком нормальне явище, що потрапляє під мінські угоди, якими так люблять прикриватися як офіційна Москва, так і Париж і Берлін.