Лікарі у відчаї, передає ЗМІ
-- Тенденція, яку спостерігаємо, дуже непокоїть. Якщо на 1 січня 2015 року в нас було 12 діток, позбавлених батьківського піклування, у 2016 році -- 30, то на 1 січня 2017 року -- 47! До будинку дитини майже не потрапляли дітки з однієї сім'ї, а минулого року до нас привели малят з восьми сімей, в одній із них -- аж четверо дітей! -- розповідає головний лікар обласного спеціалізованого будинку дитини.
Це -- картина лише з одного будинку дитини. Ми зателефонували у ще декілька таких закладів -- і... Тенденції схожі, матері масово відмовляються від щойно народжених дітей.
-- Відбувається тотальне зубожіння суспільства: люди не мають житла, не мають роботи. Як результат, сім'ї не можуть утримувати дітей. Подібну ситуацію спостерігала дев'ятнадцять років тому, коли тільки прийшла працювати у будинок дитини. Тоді на 80 ліжках було 93 дитини. Жінки приносили немовлят і залишали просто у приймальні. На жаль, нині діється те саме. Зокрема, вперше за останні два-три роки матері знову відмовляються від немовлят у пологовому будинку, -- Людмила Філіпець вражена тим, що відбувається.
Тут, у дитбудинку, багато й дітей, які потрапили сюди вже, маючи вже кілька років.
-- Від початку цього року до нас уже потрапило четверо дітей. Звісно, спочатку це для них стрес. Особливо для діток, які зазнали насильства в сім'ї, -- додає Людмила Павлівна. -- Звісно, це страшно, коли батькам не потрібне рідне дитя.
Наприклад, Тетянку забрали з неблагополучної сім'ї, як і 70% інших вихованців обласного будинку дитини. Дівчинка вже звикла до вихователів, залюбки грається з друзями, але щодня після обіду тихенько сидить біля вікна. Чекає маму.
-- Психологи кажуть: чим гірше мати ставиться до дитини, тим більше вона намагається їй догодити, сподобатися. Не можемо без сліз спостерігати за тим, як наша Тетянка, чи Сергійко, чи Андрій ховають цукерку, яку в понеділок їм дали на підвечірок, аби в п'ятницю пригостити нею маму (якщо вона, звісно, прийде!), -- каже Людмила Павлівна. -- Цей тонкий біологічний зв'язок ніколи не зникає. І хоч би як ми любили, хоч би як доглядали наших вихованців, кожен із них хоче повернутися до мами.
