Механізми реалізації санкцій, введених проти російських IT-сервісів і компаній, викликають цілий ряд питань і можуть послужити приводом для судових позовів, вважають юристи, передає Ukr.Media.
Радник адвокатського об'єднання Spenser&Kauffmann Тетяна Харебава відзначає, що указ президента і рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України про введення санкцій за своєю суттю є "адресними", тобто зачіпають тільки юридичних та фізичних осіб, зазначених в цих документах, а також покладають обов'язки щодо реалізації положень рішення на деякі держоргани – Національний банк України, Кабінет міністрів та Службу безпеки України.
"Таким чином, указ президента, ні вводиться ним у дію рішення РНБО, не повинно покладати які-небудь обов'язки або заборони на користувачів, які не вказані у додатках до рішення. Іншими словами, користувачі веб-ресурсів не несуть відповідальності за їх використання навіть після набрання чинності указу президента", – розповіла Харебава.
У той же час, юрист зазначила, що порядок реалізації положень рішення РНБО, який надалі буде встановлений цими госрганами, може містити інше трактування норм, возлагающую зобов'язання і на користувачів.
"Так чи інакше, обмеження прав користувачів, як і необґрунтовані заборони, встановлені наказом президента, вже зараз мають багато юридичних протиріч і неодмінно стануть предметом судового оскарження", – прогнозує юрист.
Партнер юридичної фірми Axon Partners Гелетканич Олег відзначає, що указ президента про введення санкцій спрямований проти діяльності російського бізнесу в Україні, "але його наслідки можуть змінити онлайн-життя і школяра Васі, який слухає музику через "ВКонтакте", і подруг моєї мами з "Однокласників", і бухгалтера, який використовують програму "1С" для роботи".
При цьому, зазначив юрист, українські користувачі зможуть обійти подібні заборони, зокрема, через системи VPN, Tor або інші анонімайзери.
"Інтернет створювався як місце свободи, тому повністю обмежити або заблокувати доступ до ресурсу фактично неможливо в силу самої природи мережі", – вважає Гелетканич.
Він також підкреслив, що звичайного користувача неможливо покарати за наявність аккаунта на російських сайтах.
"Ми – не Північна Корея. Потрапити під відповідальність зможе хіба провайдер, якщо буде встановлено, що з присвоєних їм IP-адрес можливий доступ до заборонених ресурсів", – сказав він.
Втім, юрист вважає, що українцям доведеться відвикати від старих звичок і шукати альтернативу".
Старший юрист ЮФ "Василь Кісіль і Партнери" Юрій Колос сумнівається в ефективності практичної реалізації указу президента і рішення РНБО, так як в законодавстві України на сьогоднішній день відсутній юридичний механізм блокування веб-сайтів (обмеження доступу до веб-сайту).
"Можливість обмеження доступу до окремих веб-сторінок передбачена законом про авторське право і суміжні права, але тільки у зв'язку з порушенням законодавства про авторське право, а не у зв'язку із застосуванням санкцій. Виходячи з цього, на мою думку, без створення юридичних і особливо технічних механізмів блокування веб-сайтів, реалізація санкцій проти російських IT-компаній на практиці буде ускладнена", – сказав він.
Юрист підкреслив, що українці – і фізичні, і юридичні особи – зможуть продовжувати користуватися російськими соцмережі або програмним забезпеченням і на даному етапі підстав притягати їх до відповідальності немає, однак українські користувачі не зможуть офіційно купувати відповідні оновлення.
