Теми львівського сміття вже більше року – один з головних господарсько-політичних скандалів в Україні. Проблема так і не вирішена. Вона ще більше ускладнюється. Протистояння між політиками вийшло на більш жорсткий рівень: у Львові та Києві активісти і прихильники Львоского мера заявили про голодування.
Як відомо, Львову було виділено ділянку під будівництво заводу або полігон у Яворівському районі, повідомляє "Ukr.Media".
Але після висновків експертів з'ясувалося, що ділянка непридатний по багатьом параметрам. Плюс до всього на цій території розташовані природні заповідники, водосховище, орнітологічний заказник та ін.
Потім було знайдено ділянку для будівництва заводу, проект якого розробляли французи. Його реалізація почнеться тільки в 2018 році. Завод зможе переробляти близько 240 тисяч тонн сміття в рік.
Львівський мер каже, що коли прийшов до влади, то на чільне місце поставив рішення таких питань, як дороги, транспорт, водопостачання усі 24 години на добу і тепло в будинки львів'ян. Будівництва заводу боялися тоді, як сьогодні звалища сміття біля будинку, тому й не виникло такої гострої в ньому необхідності, як зараз.
Що стосується Грибовицькому звалища, то сміття вивозити сюди не можна, як і раніше. Це одна з найбільших звалищ в світі, яка розкинулася на 30 гектарах всього в 15 км від Львова. Протягом кількох десятиліть тут накопичилося понад 70 мільйонів кубометрів сміття. І якщо раптом зійшла б ще одна сміттєва лавина, це могло б зруйнувати дамбу. Отруйна хвиля стала б заливати городи і прилеглі території, що означало б смерть всьому живому.
Що стосується питання про те, чому інші полігони не хочуть брати львівське сміття навіть за великі гроші, то у мерії Львова називають це навмисної сміттєвої блокадою.
Львівська комісія з НС вже не раз просила президента і прем'єра ввести в місті режим надзвичайної ситуації.
Чим це зможе допомогти в такому випадку Львову? Насамперед тим, що держава буде зобов'язана дати фінансування на рекультивацію сміттєзвалища, відновлення екології в регіоні, а також відселення людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм житла, постійного або тимчасового.
Тим, хто не захоче їхати, повинні щомісяця платити допомогу не менше 50% мінімальної заробітної плати, причому на кожного члена сім'ї.
Але поки держава не бачить причин йти на такі радикальні заходи у вирішенні "львівської питання".
