Про те, щоб останки червоного комісара Миколи Руднєва перенести з площі Героїв Небесної Сотні і перепоховати на цвинтарі, в Харкові говорили вже давно, передає Ukr.Media. У кінці серпня ГО "Східний корпус" звернувся до Геннадія Кернеса з проханням розглянути це питання, і несподівано для всіх отримали "добро" від мера. За планом всі роботи по перенесенню і захороненню останків революціонера планували почати, як тільки вдарять перші морози. У вівторок, 5 грудня, почалися підготовчі роботи – фахівці провели шурфування, щоб дізнатися чи є взагалі останки в могилі. Так у Харкові розвінчали ще один комуністичний міф – замість кісток робочі виявили лише купи сміття.
- Під час шурфування місця, де нібито спочивав Руднєв, крім сміття під могильною плитою нічого не знайшли. Тепер буде складено відповідний акт, на підставі якого Мінкульт має змінити статус цього "поховання", - розповідає Юрій Сидоренко, директор Департаменту у справах інформації та зв'язків з громадськістю Харківської міської ради.
За його словами, пам'ятна плита, під якою, за легендою, спочивав перезахоронений більшовик, на своєму місці не залишиться.
Харків'яни новину про похованого смітті на місці більшовика взяли своєрідно - в соцмережах кажуть, що ще один комуністичний міф розвіяно. Багато хто вважає, що Руднєва могли перепоховати в Харкові пафосно, але символічно.
- Руднєв - тодішній Моторола - загинув під Волгоградом. А через кілька років "вдячні" харків'яни нібито слізно благали, щоб "героя", який воював проти законного уряду України, перепоховали в Харкові. Думаю, перепоховання було символічним. Взяли кілька лопат землі з могили і привезли в Харків. А, може, навіть і цим не заморочуються, - вважає Віталіна Зіньковська.
Тричі похований Микола Руднєв (1894-1918), уродженець Тули. В 1917 році юного члена РСДРС разом з полком, що відрізнявся особливими революційними настроями, перевели до Харкова. Саме ці товариші "допомогли" захопити владу в місті, передавши її військово-революційного комітету, і боролися проти українських військ. У січні 1918 року силами підрозділів рудневского полку був ліквідований і останній оплот Центральної Ради в Харкові. Був заступником наркома по військових справах Донецько-Криворізької республіки. Загинув у жовтні 1918 року під час оборони Царицина (нині Волгоград), обороняючи місто від білокозаків. Там же і був похований. Потім останки перенесли до Харкова, а зараз червоного комісара чекає вже третє поховання.
Фінал декомунізації: перейменувати дві області і відкрити музей
