Бунт контрабандистів: Кому знадобилися "човникові" протести на західному кордоні. На Львівщині і Волині спробували поблокували роботу чотирьох пунктів пропуску, аби їм дозволили возити нерозмитнений крам, як раніше.

Від ранку 10 січня на україно-польскому кордоні – точніше, його львівській ділянці – було неспокійно: активісти заблокували роботу пунктів пропуску "Шегині", "Рава-Руська" і "Краківець", передає Ukr.Media. Трохи пізніше до акції приєдналися і волиняни: там орієнтовно з 13:00 блокувалася робота пункту пропуску "Ягодин".

Учасники блокування перекрили траси неподалік пунктів пропуску. В кожній з акцій протесту брало участь не більше 100 людей, які групами по кілька десятків людей переходили дорогу на пішохідних переходах, поки решта протестуючих грілися. Блокування не було цілковитим. Автобуси і автомобілі, в яких перебували маленькі діти чи хворі люди, пропускали одразу, а кожні 15 хвилин дозволяли проїхати кільком машинам із черги.

В основному в акції протесту брали участь мешканці прикордоння. Активісти заявляли, що вимагають скасувати законодавчі зміни, щодо ввезення товарів в Україну, які вступили в силу з 1 січня цього року. Йдеться про закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році": 7 грудня 2017 року Верховна Рада внесла поправки до Митного кодексу, якими обмежила безмитне ввезення товарів через кордон. Тепер правила безмитного ввезення товарів в ручному або супровідному багажі сумою до 500 євро (в аеропортах до 1000 євро) і з вагою до 50 кг діятимуть лише для тих, хто був відсутній в Україні понад 24 години і в'їжджає в країну не частіше, ніж раз на 72 години. За більш частого в'їзду без податків можна ввезти товари на суму тільки до 50 євро.

Під час блокування активісти збирали підписи до президента Петра Порошенка і Верховної Ради із проханням скасувати поправку у законі щодо 24 годин перебування за кордоном. Також вони стверджували, що сьогоднішня акція – попереджувальна. Якщо їх вимоги не будуть виконані, активісти погрожують надалі блокувати кордон.

Слід зазначити, що блокування транспортних комунікацій у відповідності до ст. 279 Кримінального кодексу України тягне за собою кримінальну відповідальність. Зокрема ч. 3 цієї статті передбачає від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі. Окрім цього, кримінальна відповідальність настає також за хуліганство, групове порушення громадського порядку, масові заворушення, заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку.

Правоохоронці закликали учасників акції протесту дотримуватися чинного законодавства та не допускати порушень публічної безпеки. В той же час, жодного учасника блокування не було затримано, поліція не втручалася, а її працівники пояснювали свою бездіяльність мирним характером протесту і відсутністю повного блокування кордону.

Зміни в законодавстві, проти яких протестували активісти, в першу чергу "б'ють" по "човниках" і "мурахах", які до недавнього часу заробляли на різниці цін на товари в Україні і Польщі. Перші – невеликі підприємці, які майже щодня їздили в Польщу за товаром на бусах і ввозили його для перепродажу в Україну партіями, які би не передбачали сплати мита. Зараз, зі зменшенням безмитних об'ємів, робити стало значно складніше. Другі – "переносили фури". Виглядало це так: до пункту пропуску "Медика" на території Польщі під'їжджав автомобіль, наприклад, із твердим сиром. Його розвантажували, ділили на менші партії, і українці переносили його партіями, які не передбачають сплати мита через піший перехід в "Шегинях". Після цього фура в'їжджала в Україну порожньою. Митники називали такий варіант сірого імпорту "схема піджаків". Тобто контрабандисти організовували з обох сторін кордону спеціальні бази, де великий вантаж дрібнився на дозволені до безкоштовного провозу партії, а після перенесення "мурахами" через кордон знову збирався в одній фурі або розвозився дрібнішими партіями по всій країні.

За словами голови Львівської обладміністрації Олега Синютки, у протестах збіглись інтереси контрабандистів, митників-хабарників і прикордонників-хабарників. Губернатор додав, що блокуванням пунктів пропуску мають займатися правоохоронні органи, бо від цього страждають законослухняні громадяни. "Ситуація з перекриттям кордонів, я так розумію, координується митниками, прикордонниками і так далі. Ще й напряму з Києва. Кажуть, за три дні каса отримання з кожного буса у них впала до критичної межі, працюють на випередження. Хочу попередити тих, хто блокуватиме кордон на їх замовлення, що цього разу ніхто попередженням не обмежиться", - повідомила голова громадської ради при УСБУ у Львівській області Галина Янко.

І дійсно: звертає увагу те, що акції потесту стартували не біля, наприклад, обладміністрації чи місцевого управління Державної фіскальної служби, а саме на кордоні. Тобто протести не звертаються до органів влади, від яких залежить вирішення питань з перетином, а "прицільно" ускладнюють роботу прикордонних пунктів. Тобто фактично заручниками ситуації стають прості люди, які їдуть у якихось своїх справах. При цьому кидається в очі і організованість, з якою були влаштовані акції: в один день на різних пунктах пропуску з'явилися групи людей, які знають, що, коли і як їм робити. Поблокували, заявили про себе, і надвечір розбіглися по домівках.

Разом з тим, митники відкидають свою причетність до організації акцій протесту. "Вчергове митниця стала "улюбленою невісткою", яка винна у всіх бідах. Не виключаю, що організатором таких акцій можуть бути не місцеві люди, а ті, хто зацікавлені в дестабілізації ситуації на кордоні України з ЄС" – запевнив керівник Львівської митниці Левко Прокіпчук.

Варто зупинитися і на суті вимог протестувальники. Номінально вони наполягають на тому, що товари через кордон вони возять для себе, хоча є й більш відверті – ті, хто каже, що їх позбавляють "єдиного заробітку". А контрабандисти – це, мовляв, не вони, прості люди, а ті, хто ганяють нерозмитнену продукцію фурами. Проте тут вони дещо хитрують, адже для тих, хто носить крам "для себе" нові митні правила не є серйозним ударом по бюджету. А от для тих, хто ходить через кордон з метою подального збуту пронесеного чи передачі його продавцям далі по ланцюжку, "урізання" митних обсягів і правда є проблемою. Тим більше, що і згадана вище схема роботи "мурах" свідчить: це таки повноцінна контрабанда. З якою треба боротися так же, так і з великим постачальниками необлікованого товару.

За даними Асоціації платників податків, за минулий рік в Україну через західний кордон перевезено нерозмитнених товарів на суму 3,5 млрд гривень. На думку представниці асоціації Лілії Долінської, законодавчі нововведення вплинуть, в основному, саме на доходи "човників", які перевозять або переносять товари через кордон для продажу, а на туристах ніяк не позначаться – їм просто не треба перетинати кордон в обох напрямках щоденно і в необмеженій кількості.

Очевидно, що ситуацію з "човниками" на кордоні вже почали "качати". І далі можливі декілька варіантів розвитку подій. Перший – "домовитися" не вдасться, і протести швидко вщухнуть, а усі "зацікавлені особи" підуть вигадувати нові схеми ухиляння від податків. Другий – протест спробують потримати подовше, максимально ускладнивши роботу пунктів пропуску. Тут слід згадати і не такі вже давні протести "пересічників" – власників нерозмитнених автівок, яким, навпаки, дуже не хотілося постійно виїжджати з України для отримання відмітки про перетин кордону: суть їхніх акцій була точно така ж, яка і у нинішніх протестувальників. Цей варіант особливо вірогідний, якщо попіаритися на "народному горі" захочуть усілякі "професійні революціонери" та інші особи, які мають свій інтерес в тиску на владу і роботі на картинку. Тим більше, що їх можуть підживити і зовні – все ж таки, акції протесту на західному кордоні створюють "чудову картинку" для російського телебачення.

Слід зазначити, що у соцмережах вже обговорюють, як обійти новий незручний закон. Так, деякі користувачі пропонують "підприємцям" завозити за кордон одну групу осіб, селити їх на ніч у хостелі, щоб вони пробули за кордоном 24 години, а потім забирати, і на її місце привозити іншу. При цьому бенефіціар схеми вкладатиме трохи більше, ніж раніше, але це буде все одно вигідніше, ніж сплатити податки державі.