Звідки скільки ветеранів в Україні

24 квітня народний депутат Третьяков заявив, що в країні налічується «понад 1,6 мільйона ветеранів» з яких 329 500 — учасники АТО. Зізнатися, я був трохи ошелешений цією цифрою, оскільки рік тому, перед 9 травня підраховував кількість одержувачів державних «ветеранських» виплат, передає Ukr.Media.

До честі Мінсоцполітики після мав зустрічі з працівниками відомства, які, серед іншого вказали не декілька фактів, які я упустив. Зокрема, на те, що я не підкреслив простого факту — учасники АТО часто враховуються у загальній кількості «ветеранів» — принаймні так часто-густо дають ЗМІ.

Чудеса арифметики!

Але мова зараз не про те, а про цифри «більш ніж 1,6 мільйона». У це число входять різні групи населення, які мають право на пільги, та справжніх ветеранів Другої світової серед цієї множини мізерна частина. Варто було б це підкреслити, але для політиків такий облік не вигідний — говорити про одиниці, коли можна кидатися заявами про мільйони це «масштаб не той». Більш того, якщо вірити депутату Третьякову, то ветерани в нашій країні розмножуються, їх стає все більше і більше. Не вірите? Давайте перевіримо з цифрами на руках.

За базу беремо дані 1 600 000 чоловік. Від цього числа віднімаємо учасників АТО — до даної категорії питань немає. 1 600 000 — 329 500 = 1 270 500 осіб. Це, нібито, «ветерани», які, природно, не брали участь в АТО.

За минулою інформацією про кількість ветеранів в 2017-му році, де за основу брав офіційні дані і... ось вона несподіванка — рік тому «ветеранів війни» в країні було 1 230 778 осіб. Причому в цю категорію обліку входили учасники АТО! Але навіть якщо допустити, що в 2017-му захисники України від російської агресії враховувалися по окремій статті, отримуємо цифру, яка на 39722 людини менше. Дивна виходить ситуація, населення країни, якщо вірити Укрстат, за рік зменшилася на 175974 людини. Зате кількість ветеранів (без урахування ветеранів АТО) збільшилася майже на 40 тисяч! Дивно, війни, які дають право на звання ветерана закінчилися давно, ветерани, за логікою, повинні бути людьми похилого віку, їх число повинне зменшуватися з природних причин (людина не вічний). Але не тут-то було — на тлі природного убутку населення країни спостерігаємо природний приріст ветеранів на 3% у рік! А ви говорите про якусь демографічну кризу!

Але тепер давайте подивимося ще з іншого боку — оцінимо кількість потенційних ветеранів Другої Світової. Такими можуть бути особи, яким станом на початок 1945 року було хоча б 18 років. Тобто людина потрапила в армію в рік закінчення війни воювала на фронті чи ні — вже не так важливо. Таким чином сьогодні їм має бути більше 91 року від роду. Мені скажуть, що були «діти полку». Так, але це десяті частки відсотка від кількості солдат — можна не враховувати в загальній цифрі. Тим більше, що, оцінюючи «ветеранів Другої Світової» я не буду просто дивитися загальна кількість людей відповідного віку. У такому разі ще живі мешканці тилу, жінки компенсують «неврахування» дітей-фронтовиків. Для наочності дивлюся віково-статеву піраміду населення від Укрстат. В Україні (включаючи окупований Донбас) проживає 34 300 чоловіків та 109 775 жінок, у віці 91 рік і старше. В сумі 144 075 осіб. Рік тому кількість осіб даної категорії становило 180 397 осіб. Тобто за 12 місяців кількість людей, які за віком підходять під категорію «борців з фашизмом» зменшилася на 36 322 людини, а кількість «ветеранів», якщо вірити депутату від БПП навпаки зросла на 39722 людини.

Продовжимо вправи в арифметиці. У 2017 році «ветеранів», яких у 1945-му році не було і 18 років нараховувалося 1 230 778 — 180 397 = 1 050 381 осіб. Проходить рік і таких стає 1 270 500 — 144 075 = 1 126 425 осіб. Це, на хвилиночку, на 76 тисяч більше! І знову дива арифметики!

Маємо 1 126 425 осіб (якщо вірити депутату Третьякову в його загальній оцінці ветеранів в 1,6 мільйонів), на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту«. Закон прекрасний тим, що він рамковий. В нього, природно вписали ветеранів АТО, але шановні депутати (і депутат Третьяков) забули почитати статтю 6, у якої є прекрасна посилання на те, що перелік конфліктів, учасники яких вважаються ветеранами та/або прирівнюються до ветеранів Другої світової встановлюється Кабінетом Міністрів. Йдемо за посиланням і потрапляємо на перелік, створений в 1994 році, де до ветеранів віднесені, наприклад, учасники бойових дій в Угорщині (придушення антирадянського повстання 1956 року), особи, які воювали проти миротворців ООН у Північній Кореї 1950-1953 роках і багато іншого. Але найцікавіше — наявність у переліку операції під назвою «ліквідація диверсійно-терористичних груп, бандитизму» в Західній Україні, Західній Білорусі, Литві, Латвії та Естонії в період з 1944 по 1951 роки. Здогадалися, що це? Правильно — це війна проти УПА, антирадянської партизанки в інших країнах. Дивовижна послідовність наших політиків. Наприклад, пан В'ятрович багато і красиво говорить про УПА, про декомунізацію, але чому-то який рік поспіль забуває подивитися законодавство України, яким українські повстанці названі «бандитами», а їхні убивці — учасниками війни.

У підтвердження цього можу навести історію з особистого досвіду. Не так давно дивився ефір міністра соціальної політики Реви і там був смішний такий епізод з телефонним дзвінком. Громадянин України, який представився «ветераном Великої вітчизняної» і бадьорим голосом почав питати про державну підтримку для «ветеранів». Рева засумнівався у віці, кілька разів перепитував. «Ветеран» довго пручався, кажучи, що він «ветеран ВВВ», але після запитання про вік здався, сказавши, що належить до «прирівняним ветеранам ВВВ законом громадянам».

На даний факт можна було б просто наплювати, посміятися, але в реальності все сумно, оскільки такі ветерани створюють сотні громадських організацій, які отримують кошти від міністерств (там є резерв на допомогу ГО), місцевої влади та комунальних підприємств. Відмовити ветерану — це ж погано. Перевірити витрати ветерана — замах на святе — люди похилого віку у нас і так бідні. Виходить прекрасна годівниця для маленького і не дуже маленького бізнесу — робиш що хочеш, в разі спроб контролю кричиш про злочинну владу. Стійкість схеми колосальна, її переплюнути може хіба що схема роботи через «антикорупційну громадську ініціативу».

Друга проблема — регулярні виплати ветеранам та учасникам бойових дій, здійснювані 5 травня. Ми за звичкою називаємо їх «виплатами до травневих», але в реальності гроші отримують в тому числі ветерани АТО. До реальних переможцям фашизму питань немає — виплати для них, я вважаю, повинні бути в сотні разів більше. До ветеранів АТО так само ніяких претензій. Але хто ці 1 126 425 чоловік?! Вони ж будуть отримувати гроші до «5 травня». Велика частина з них отримає трохи, але навіть 500-600 гривень на мільйон — кругла сума набігає.

Однак, перераховане вище — лише квіточки. Мінсоцполітики почало активно говорити про таку річ як монетизація пільг. Ось воно, золоте дно і ось, вона, можливо, причина можливого зростання числа «ветеранів». Отримати заповітні скоринки і потім отримувати додаткові гроші від держави щомісяця — теж хороший бізнес. При цьому завжди, через ветеранські НУО, можна кричати про жадібність уряду і вибивати додаткову матеріальну допомогу у місцевої влади. Децентралізація, так би мовити, в дії.

Ще однією вишенькою на тортик є політична складова. Ви коли востаннє чули заяву на зразок «організація ветеранів міста Задрюпинска виступила категорично проти (далі можна підставити що завгодно — від тарифів, до зовнішньополітичного вектора або церковних питань)»? Такі заяви охоче беруть і ретранслюють ті ж російські ЗМІ, уточнюючи, що організація ветеранів об'єднує борців з фашизмом.

Що робити?

Ситуація, м'яко кажучи, неприємна. І з цим треба щось робити. Щонайменше — навести порядок у законодавстві країни. Якщо голоси у ВР є питання, які можна вирішити по-іншому — перелік «учасників війни» встановлює Кабінет Міністрів. Останні правки в документ вносилися кабміном Тимошенко в 2009 році, до речі, Юлію Володимирівну тоді не збентежило визначення «бандити» по відношенню до воїнів УПА. Так чому б Кабінетові Міністрів не виправити недоліки документа? Більшості в Раді для цього не треба, потрібно лише бажання. Так і вигода буде, а то і далі кількість претендують на «виплати» ветеранам (без урахування учасників АТО) буде зростати з кожним роком, навіть після того, як помре останній ветеран Другої Світової.

Зрештою, можна провести звірку обліку справ. Я допускаю, що за даними Мінсоцполітики кількість ветеранів може виявитися іншим, ніж у народного депутата Третьякова. Якщо так, і якщо реальна цифра менша, можна задати запитання депутату від БПП — хто йому підсунув неправильні дані, або, якщо таких не буде названо, заявити, що депутат просто свідомо збрехав.

Але всі ці шляхи, м'яко кажучи, конфліктні, а на 2019 рік — рік виборів. Передвиборна гонка фактично почалася і на цьому тлі може стати популярною тезою про небажаність ворушити осине гніздо. І дійсно, навіщо — платників податків багато, хай вони заплатять особливо хитрим співвітчизникам з числа прибулих до мільйона ветеранів».