91-річний харків'янин продавав в метро свої казки, щоб заробити на хліб, але добрі люди і соцмережі змінили його життя!

Кожен день ми повертаємося з роботи додому і бачимо одну і ту ж картину. У підземних переходах, на вулицях, в парках в будь-яку погоду літні люди продають свої речі, щоб заробити собі на хліб. Одні торгують домашньої петрушкою, інші - власноруч зшитими іграшками, треті змушені розлучатися з раритетними прикрасами і навіть медалями, які дорогі серцю. Повз проходять люди рідко щось у них купують, а вже життя тих самих бабусь і дідусів зовсім мало кого цікавить, інформує Ukr.Media.

Але є в цьому світі ті, кому не байдужа доля чужих людей. Історія, якою ми хочемо з вами поділитися, сталася в Харкові. Незабаром вона об'єднала людей з різних куточків планети. Завдяки таким випадкам все ще віриш в добро і людяність!

Жінка на ім'я Ірина познайомилася з 91-річним дідусем Литовкою Михайлом Івановичем у підземному переході метро. Чоловік в холод змушений продавати казки, які сам вигадує, щоб заробити трохи на проживання і не просити милостиню. Крім того, дідусь зізнався, що у нього є винаходи. Він перший у світі вирішив питання очищення сталевої і чавунної стружки в автоматичному стані і в екологічному вигляді. Але, на жаль, він жебрак.

Ірина вирішила поділитися цією історією у своєму Facebook, щоб її друзі з Харкова по можливості придбали у нього казки або дали трохи грошей, коли зустрінуть в метро.

Обов'язково прочитайте пост нижче.

"У мене немає слів, щоб висловити всю ту біль, яка в його очах і серці!" - прокоментувала Ірина.

Жінка не очікувала, що ця історія викличе такий великий інтерес на просторах Інтернету. У підсумку постом поділилося 64 000 осіб. Люди з усього світу захотіли допомогти Михайлу Івановичу: придбати його книги, допомогти видати новий тираж або просто відправити гроші.

Всі зібрані кошти були передані дідусю, а потім поміщені в банківську комірку для безпеки.

Михайло Іванович дуже вдячний людям, які вирішили йому допомогти. Але надмірна увага його трохи лякає. Волонтери просять ЗМІ та людей розуміти це. Дідусь не може прийняти всіх бажаючих, здоров'я вже не те!

Ця історія не тільки про літнього письменника, а про всіх дідусів та бабусь, які потребують допомоги. Будете проходити повз таких людей, не пожалійте грошей і купіть, наприклад, пучок петрушки. Можливо, ви не вип'єте потім кави, зате бідна людина купить собі хліб на вечерю!