Українців в 2019 році чекає істотне підвищення зарплат, стверджують економісти. Головні передумови - зростання економіки країни, а також відтік кадрів закордон, що змушує наших роботодавців підвищувати виплати, інформує Ukr.Media.
Втім, платити більше будуть не всім підряд, а тільки тим, хто має високу кваліфікацію і затребуваний. Інші наймані працівники в кращому випадку можуть розраховувати на обіцяну Кабміном середню зарплату в 10,5 тис. грн, в гіршому - на мінімалку, яка підвищилася з 1 січня до 4123 грн.
За останніми даними Держслужби статистики за 11 місяців, середня зарплата по країні склала 9161 грн. За грудень, за оцінками економістів, буде 9500 грн. Це на 500 грн менше, ніж прогнозували в Кабміні. Але навіть з урахуванням недобору у відсотках заробітки зросли на 12% при офіційній інфляції 9,8%. Тобто середній українець став багатшим на 2,2% або на 200 грн на місяць. При цьому в уряді зазначили, що зростання доходів українців перевищило зростання цін.
Прем'єр Володимир Гройсман пообіцяв в 2019 році зростання заробітків ще на 1000 грн: до 10,5 тис. грн, а то і вище, або на 10,5% при прогнозованій річній інфляції 6,9%. Тобто підвищення реальних доходів має продовжитися. Економіст Іван Нікітченко згоден, що реальні доходи середнього найманого працівника в 2018 році дещо зросли.
«Основним драйвером зростання для середньої зарплати в 2018 році виступило збільшення мінзарплати. Мінімалка зросла на 12%, а середня на 16%», - аналізує Нікітченко.
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин категоричніший:
«Середня зарплата малоінформативна для оцінки ситуації з заробітками, так як у нас відбувається все більше розшарування оплати за професіями. Також на ринок праці тисне конкуренція з боку наших західних сусідів, які можуть запропонувати набагато більше за ту ж роботу».
«З 2019 року мінімалка зросла на 12%, на 15-17% збільшиться середня зарплата, - прогнозує Никитченко. - Є передумови для підвищення на 20-25%, адже економіка зростає. Але з-за виборів бізнес буде обережніший зі збільшенням витрат, а працівники стануть рідше міняти роботу, чекаючи, поки закінчиться період невизначеності. Загальна тенденція - високопрофесійні співробітники будуть цінуватися все більше з-за зростання економіки на тлі відтоку мізків і умілих рук закордон. Тому роботодавцям доведеться встановлювати зарплати для хороших менеджерів, фахівців і навіть водіїв не нижче тих, які вони можуть отримати, наприклад, у Польші. А ось низькокваліфіковані кадри не отримають особливого додавання».
За словами Пендзина, підвищення зарплат - це вимушений крок з боку бізнесу, щоб зберегти персонал:
«На ринку праці - великий дефіцит кваліфікованих кадрів робочих професій: верстатники 5-6 розряду, водії фур. Наприклад, далекобійник вже не працюватиме менше ніж за 25 тис. грн на місяць. Тому зростання зарплат - не заслуга нашого уряду, а реалії ринку. Для «білих комірців» ситуація складніша, так як конкуренція висока, а рівень їхнього заробітку залежить від кінцевих результатів, наприклад, від обсягу продажів. А тут процвітають одиниці».
Минулий рік не змінив тенденції зі зміною заробітків як за спеціальностями, так і по регіонах. Найвищі зарплати, як і раніше, у фінансистів - 16 479 грн, айтішників - 15 172 грн і держслужбовців - 13 440 грн, найнижчі у вчителів - 6938 грн, медиків - 5997 грн та у сфері громадського харчування - 5940 грн. За регіонами найбільше платять у Києві - в середньому 13 897 грн, Донецькій - 9977 грн і Київській областях - 9447 грн, менше всього на Кіровоградщині - 7391 грн, Херсонщині - 7234 грн і Чернігівщині - 7221 грн. За словами Пендзина, заробітки в IT-сфері занижені приблизно вдвічі за рахунок тіньової сфери, і ця тенденція збережеться. А от у промисловості він прогнозує вибілювання заробітків: «Кваліфіковані працівники все більше стануть вимагати офіційних зарплат, щоб заробити хорошу пенсію, і роботодавці будуть змушені погодитися».
