Про це пише The Wall Street Journal.
"Передбачалося, що це буде рік, коли єврозона вибереться з боргової кризи, рік, коли економічне зростання повернеться разом з споживчоїю упевненістю і робочими місцями. Але в 2014-му все пішло зовсім не так", - зазначає видання.
The Wall Street Journal виділяє три причини події.
Українська кризаі санкції Заходу проти Росії наслідки яких особливо негативно позначилися, зокрема, на німецьких фірмах - одна з них.
Ще одна причина полягає в уповільненні темпів економічного зростання в Китаї та в інших економіках, що розвиваються.
Якщо перші дві причини обумовлені зовнішніми факторами, третя була створена самою єврозоною: вона полягає в тих структурних проблемах, які перешкоджали відновленню багатьох європейських економік, особливо в країнах Південної Європи.
Видання зазначає, що вирішення структурних проблем в деяких країнах вимагає масштабних реформ. Між тим багато європейські економіки, зокрема Іспанія, Португалія і Греція, які вже демонструють втому від змін. А в таких країнах, як Франція і Італія, підкреслює газета, навіть вельми стримані програми довелося обмежити під тиском опозиції.
Німеччина не проти виходу Греції з єврозони. Раніше німецький уряд був категорично проти подібного розвитку подій.
Як зазначає Der Spiegel з посиланням на джерела в урядових колах, канцлер ФРН Ангела Меркель і міністр фінансів Вольфганг Шойбле вважає, що валютному союзу вдасться впоратися з виходом з її складу постраждалої від кризи країни.
"Підставою для такого висновку став прогрес, Єврозона досягла з часів піку кризи в 2012 році. Сюди слід віднести, зокрема, створення" Європейського стабілізаційного механізму ", який дозволяє державам у випадку надзвичайної ситуації розраховувати на допомогу у розмірі 500 млрд євро", - зазначає видання.
Разом з тим поки неясно, як країна-член може вийти з єврозони, але при цьому залишитися в Європейському Союзі, зазначає Der Spiegel.
Федеральний уряд вважає, що вихід Греції з єврозони може виявитися майже неминучим, якщо країна після парламентських виборів 25 січня відмовиться від заходів жорсткої економії.
Коаліція радикальних лівих Алексіса Ціпраса має шанси перемогти на виборах партію консервативного прем’єр-міністра Антоніса Самараса. Ціпрас хоче припинити політику економії і домогтися списання боргів.
У відомстві канцлера і в міністерстві фінансів не хотіли прокоментувати дану інформацію 3 січня.
