"Парламент Японії. Двопалатний. Більшість законів, що приймаються, внесені Урядом. 85-90% урядових законопроектів приймаються. Депутатських законопроектів стає законами лише третина", - пише у своєму блозі Олександр Черненко.
З іншого боку, прем'єр може розпустити нижню палату представників без особливих додаткових повноважень. Саме з цієї причини, починаючи з 1947 року, лише одне скликання пропрацювало всі передбачені 4 роки каденції.
Законопроекти готуються довго і ретельно, з залучення великої кількості експертиз. Головні дебати щодо законопроектів відбуваються на рівні комітетів. Голосування в залі - лише формальність.
Нижня палата голосує вставанням або, у випадку поіменного голосування, опусканням іменних карточок в скриньку. Верхня палата має електронну систему. За весь час був зафіксований єдиний випадок неперсонального голосування. Горе-депутат після цього склав повноваження.
Про матеріально-технічне забезпечення роботи депутатів писати не хочеться, щоб зайвий раз не розстроюватись. Єдина спільна річ, що єднає наші законодавчі органи - червоні килимові доріжки. Щоправда в японському парламенті їх загальна протяжність аж 4 кілометри. І тут відстаємо".
