У ЄС середня тривалiсть життя вперше перевищила 80 рокiв.  Люди в захiдних країнах ЄС живуть у середньому на вiсiм рокiв довше, нiж у державах Центральної та Схiдної Європи.

Аналiтики порiвняли стан здоров'я населення, фактори ризику для здоров'я та витрати на його охорону, доступ до медичної допомоги та її якiсть у 36 європейських державах -- 28 членах ЄС, п'ятьох кандидатах до ЄС i трьох країнах Європейської асоцiацiї вiльної торгiвлi. Про це йдеться у спiльнiй доповiдi Європейської комiсiї та Органiзацiї економiчного спiвробiтництва i розвитку, яку представили у Брюсселi

 Згiдно з дослiдженням, середня тривалiсть життя в 28 країнах ЄС зросла з 74,2 року в 1990-му до 80,9 року в 2014-му -- саме за цей рiк доступнi останнi статистичнi данi. Люди в захiдних країнах ЄС живуть у середньому на вiсiм рокiв довше, нiж у державах Центральної та Схiдної Європи.

Тривалiсть життя людей iз вищим рiвнем освiти в середньому на сiм рокiв бiльша, нiж у тих, хто має початкову освiту. Є i негативнi тенденцiї. Наприклад, кiлькiсть дорослих, що потерпають вiд ожирiння, збiльшилася з 11% у 2000 роцi до 16%. Бiльш нiж один iз п'яти дорослих у ЄС i далi курить щодня.

Понад 20%  дорослих у Євросоюзi повiдомляють про споживання алкоголю на регулярнiй основi.  "Рiвень виживання в разi небезпечних хвороб, таких як серцевi напади та iнсульти, зрiс по всiй Європi -- завдяки раннiй дiагностицi й полiпшенню методiв лiкування, -- повiдомив генеральний секретар ОЕСР Анхель Гуррiа.

-- За останнi десять рокiв рiвень виживання людей, що потрапили в лiкарню через серцевий напад, пiдвищився майже на 40% у середньому по ЄС. Показники смертностi вiд усiх видiв раку серед чоловiкiв i жiнок  знизилися -- принаймнi трохи -- в бiльшостi країнах -- членах ЄС з 2000 року.

 На жаль, i досi неiнфекцiйнi хвороби, такi як iнфаркт, iнсульт, дiабет, рак i респiраторнi захворювання, призводять до передчасної смертi бiльш нiж 550 тисяч людей працездатного вiку щороку. Цю втрату можна оцiнити в матерiальному вимiрi -- 115 мiльярдiв євро на рiк (0,8% ВВП ЄС). I в цю цифру не включено додатковi втрати -- через нижчий рiвень зайнятостi i продуктивностi людей, що живуть iз хронiчними проблемами зi здоров'ям. 

Водночас число лiкарiв на душу населення збiльшилося майже в усiх країнах ЄС, у середньому на 20% в порiвняннi з 2000 роком -- вiд 29 лiкарiв на 10 тисяч чоловiк до 35 в 2014-му". 

Для ЄС загалом витрати на охорону здоров'я становлять близько 10% ВВП. Нiмеччина, Швецiя i Францiя видiляють 11% або бiльше ВВП, тодi як країни схiдної частини ЄС -- набагато менше, вiд 5% до 6%. Тиск на бюджети охорони здоров'я постiйно зростає.

Причина в тому, що ЄС старiє: частка населення у вiцi понад 65 рокiв, згiдно з прогнозами, збiльшиться до 30% до 2060 року, для порiвняння: менш нiж 10% у 1960-му (i майже 20% у 2015 роцi). Бiльшiсть iз 50 мiльйонiв громадян ЄС у вiцi понад 65 рокiв мають двi або бiльше хронiчних хвороб.