Доставка їжі додому: як і коли з'явилася ідея. А ви знали про це?

До джерела

Мабуть, найпершою доставкою їжі можна вважати данину в племінних поселеннях, яку більш слабкі члени племені платили більш сильним: кращий шматок туші вбитої на полюванні тварини і кращі зібрані плоди приносили вождю або жерцю. Звичайно, тоді це було традицією, повинністю і, само собою, ніяк не винагороджувалося, інформує Ukr.Media.

В Стародавньому Єгипті і Стародавньому Римі існували заклади, які можна назвати першими фастфудами, — термополіуми, а також табернає — бари і таверні. Заможні римляни і єгиптяни часто посилали туди своїх слуг, щоб ті купили і принесли додому їду. Те ж саме практикували й заможні пани Стародавньої Греції, які відправляли прислугу в крамницю за провізією.

На Русі були корчми, шинки і харчевні, і часом відвідувачі просили приготувати якісь страви в дорогу — для них їжу упаковували і приносили в транспортний засіб.

Першопрохідці доставки

Історія доставки їжі як комерційної послуги і сегмента ринку почалася в Індії: в XIX столітті в країні з'явилася система даббавала — доставка гарячих обідів пішими рознощиками. Пов'язано це було з активною урбанізацією в Індії і появою великих міст, а також зі специфікою транспортної структури: вона була досить заплутаною, і громадянам було незручно їздити з роботи додому на обід. Крім того, в Індії традиційно не люблять громадське харчування, а даббавала стала чудовою можливістю скуштувати гарячої домашньої їжі прямо на робочому місці.

Даббавала не втратила популярності і сьогодні. Головне, що відрізняє її від традиційних західних сервісів доставки, — це те, що готує їжу не заклад, а звичайне населення. Даббавали-рознощики з ранку забирають свіжоприготовлену їжу у домовласників, з якими укладено контракт, та доставляють її на велосипеді, скутері або пішки по клієнтах.

Що цікаво, рознощики даббавала розробили особливу систему, яка зводить імовірність помилки при доставці замовлень практично до нуля. І це при настільки складній транспортній розв'язці Мумбаї та інших міст. На Заході так зацікавилися цією системою, що зараз її викладають на заняттях з організації бізнесу — як приклад вдало організованої логістики.

Натхненні піцою

У 50-60-ті роки ХХ століття послуга доставки придбала по-справжньому масовий характер. Сталося це завдяки США, а точніше, американським солдатам. Військові, які побували під час Другої світової війни в Італії і які скуштували там італійської піци, були повністю підкорені цим нехитрим, але смачним блюдом.

Натхненні італійським прикладом, американці вирішили готувати піцу самі. Вона значно відрізнялася від італійської — як товщиною тіста, так і складом і кількістю начинки, але тим не менш стала дуже популярною. А щоб залучити більше клієнтів, власники американських піцерій вирішили організувати послугу доставки. Тепер громадяни могли замовити свіжу гарячу піцу, не відриваючись від своїх блакитних екранів, у яких так любили проводити час. Завдяки цьому слова "піца" і "доставка" стали майже нерозривно пов'язані у свідомості людей.

Приклад американців виявився заразливим: послуга доставки піци та іншої їжі стала швидко набирати популярність в Європі. Не відставали і східно-азіатські країни: в Японії, Південній Кореї, Таїланді, Тайвані, а трохи пізніше в Китаї з'явилися підприємства, де готували спрощені варіації традиційних страв (суші, локшини, салатів), які можна було замовити на будинок або в офіс.

В Україні послуга набула поширення тільки у 2000-х — до цього громадяни відвідували різні заклади громадського харчування, робочі столові або вважали за краще харчуватися вдома. Доставка їжі стала набирати обертів з переходом на ринкову економіку і сьогодні є не менш популярною, ніж на Заході.

Прогнози на майбутнє

Сучасні експерти вважають, що популярність послуги доставки в майбутньому буде тільки рости і навіть затьмарить собою заклади громадського харчування і традиційне приготування їжі вдома. Цьому сприяє і глобальна інтернетизація, і постійне вдосконалення сервісу доставки готових страв: заклади працюють не тільки над підвищенням якості їжі, але і над всілякими системами лояльності — знижок та акцій.

Такі прогнози цілком обґрунтовані. В умовах масової урбанізації та підвищення зайнятості все менше людей сьогодні воліють витрачати дорогоцінний час біля плити, коли можуть отримати смачний гарячий обід ресторанної якості, не встаючи з дивана.