В результаті вибуху на четвертому енергоблоці електростанції в навколишнє середовище було викинуто приблизно в 400 разів більше радіоактивних речовин, ніж при вибуху атомної бомби, що знищила Хіросіму.

Оцінки числа жертв трагедії сильно різняться. За офіційними даними ООН, лише близько 50 людей загинули безпосередньо в результаті аварії і ще в межах 4000 — від проблем зі здоров'ям, викликаних опроміненням, інформує Ukr.Media.

Однак є й інші дослідження, які доводять, що жертвами радіоактивного викиду стали сотні тисяч людей, і за два десятиліття вибух після аварії на ЧАЕС — прямо або побічно — забрав до 200 тисяч життів.

Чорнобильська трагедія донині залишається найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. Вчені уважно стежать за тим, що відбувається на території, яка найбільше постраждала від радіації, намагаючись оцінити довгострокові наслідки цієї аварії для навколишнього середовища.

Що ж там відбувається сьогодні?

Прилеглий до електростанції сосновий ліс отримав таку високу дозу радіації, що дерева миттєво померли. З тварин не вижив ніхто.

Здавалося очевидним, що ця територія абсолютно непридатна для життя — і залишиться мертвою зоною щонайменше на кілька століть (враховуючи швидкість, з якою радіоактивні речовини розпадаються і перестають представляти небезпеку).

Однак сьогодні, 33 роки після аварії, покинута людьми зона відчуження перетворилася на справжній заповідник. Там живуть ведмеді і бізони, водяться вовки і рисі, дикі кабани і коні Пржевальського — і багато інших тварин, не рахуючи пари сотень видів птахів.

У 2014 році вчені встановили в зоні відчуження 42 відеокамери, що реагують на рух, і почали перепис лісових мешканців. Дослідники з подивом виявили, що високий рівень радіації зберігається в Рудому лісі і практично не чинить негативного ефекту на дику природу Чорнобиля.

Звичайно, деякі відхилення все ж є. Наприклад, серед птахів нерідко зустрічаються альбіноси, тривалість життя комах в "мертвому лісі" коротше, ніж за його межами, а гризуни дають значно менше потомство.

Проте в цілому природне розмаїття вражає. За словами вчених, тварини виявилися куди більш стійкі до радіації, ніж очікувалося, і змогли швидко адаптуватися до сильного випромінювання. Не останню роль тут, звичайно, зіграла і повна відсутність на цій території людей.

"Здається, у середньостроковій перспективі, присутність людини і продуктів її життєдіяльності надають на дику природу значно більш негативний ефект, ніж атомна катастрофа", — зазначає іспанський біолог Герман Орисаола.

Заселити Чорнобиль?

Рівень радіації навколо Чорнобильської АЕС зараз значно нижче, ніж відразу ж після аварії — втім, для людини там все одно занадто небезпечно. Найближче до місця катастрофи місто Прип'ять оголошено непридатним для життя на найближчі 24 тисячі років.

Однак це не означає, що цю територію ніяк не можна використовувати по-іншому. Наприклад, щорічно зону відчуження відвідують близько 70 тисяч туристів.

На саркофазі встановлено майже 4000 сонячних панелей. Атомна електростанція перетворилася в сонячну.

При цьому радіаційне забруднення всередині "мертвого лісу" вкрай нерівномірне. Канадський біолог Тімоті Муссо порівнює його з клаптевою ковдрою.

"Деякі ділянки дуже, дуже радіоактивні — ви навряд чи зустрінете такий рівень радіації де-небудь ще на всій планеті. А от інші — розміром до кілометра або навіть двох — можуть виявитися абсолютно чистими", — пояснює він.

Щоб зрозуміти, які ділянки зони ураження найбільш небезпечні, вчені Брістольського університету за допомогою двох дронів склали найдетальнішу тривимірну радіаційну карту Рудого лісу.

Оскільки встановлений у 2016 році саркофаг глушить випромінювання реактора приблизно в 10 разів, найяскравішою точкою на карті виявився розташований поблизу промисловий гараж, де ось вже 30 з гаком років іржавіє стара збиральна техніка.

Це лише на перший погляд може здатися дивним. Все стає на свої місця, якщо згадати, що саме ці машини брали активну участь у ліквідації наслідків аварії, згрібаючи заражену радіацією землю.

Втім, наслідки катастрофи досі відчуваються і за межами зони ураження. Наприклад, дослідження показало, що корови в Рівненській області, як і раніше дають молоко, вміст у якому радіоактивного цезію-137 перевищує гранично допустиму норму в 3,5 раза.

І хоча оцінки того, що відбувається під Чорнобилем сильно різняться за ступенем оптимізму, вчені згодні в одному. Три десятиліття — надто короткий термін для атомної аварії. І справжні масштаби чорнобильської трагедії нам ще тільки належить оцінити.