Виявилося, що придбаний вітраж приховував таємницю англійської церкви.

Британець купив на аукціоні велике вітражне скло і випадково розгадав таємницю XX століття. Вітраж вважався знищеним за часів Другої світової війни, але, як виявилося, весь цей час церковний раритет переходив з одних рук до інших. Правда, секрет додав проблем новому власнику, адже тепер він не знає, що з ним робити — буквально, інформує Ukr.Media.

Різьбяр по дереву з графства Бакінгемшир Колін Мантріпп купив на аукціоні вітражне скло, щоб використати його у своїх роботах. За лот з британцем майже ніхто не змагався, тому чоловік заплатив 300 фунтів і, за його словами, був задоволений вдалою угодою. Однак коли британець приїхав забирати свій товар, на нього чекав сюрприз.

На складі коліну видали коробку, яка вразила його своїми габаритами. Упаковка була більшою за метр завдовжки і важила 270 кілограмів. Для транспортування скла Мантріппу знадобилася допомога шістьох людей, але щойно чоловік опинився у своїй майстерні, він відразу розпочав розпакування.

Всередині лежало не одне, а кілька вітражних церковних стекол, покритих товстим шаром пилу. Витративши кілька місяців на їх реставрацію, чоловік зацікавився походженням покупки і з'ясував, що до його рук потрапив раритет з 1850-х років.

Невелике інтернет-розслідування — і Колін виявив, що придбані ним вітражі стояли у вікнах собору Святої Марії у Шеффілді і вже 80 років їх вважають зниклими безвісти. Священнослужителі дістали їх з рам за часів Другої світової війни, щоб захистити від бомбардувальників, і сховали у храмі, але дістати вже не змогли.

"Я просто не міг повірити у те, що бачив. За 300 фунтів я уклав угоду і навіть не знав про її історію."

Під час війни будівля церкви була зруйнована. Собор відновили тільки у 1960-х роках, скла вставили нові. Зробивши відкриття, Мантріпп зв'язався з Вікарієм Клером Доунсоном і запропонував безкоштовно віддати вітражі у їх первісний будинок, але отримав відмову — там вони не знадобилися.

"Ці вікна — важлива частина історії нашої церкви, і було б приємно їх побачити, але у нас вже є гарні нові вікна, встановлені над вівтарем. Повернути їх було б непрактично," — пояснили Коліну.

Сам колін не знає, що йому робити зі склом, але в одному британець впевнений: використовувати ці витвори у роботах він не буде.

"Не знаю, що тепер робити зі склом. Але чудово, що я знайшов шматочок історії."