Філіппінка з синдромом Дауна пішла наперекір прогнозам лікарів і стала шкільною вчителькою. Діагноз не завадив їй закінчити університет і отримати звання чемпіона ЮНЕСКО. Тепер вона сама вчить психологів їх роботі, інформує Ukr.Media.
Бріна Максіно з Філіппін — не зовсім звичайна дівчина. Вона народилася з особливостями у розумовому розвитку. Коли дівчинці було дев'ять років, психологи повідомили її батькам, що через синдром Дауна у їх доньки дуже низький рівень інтелекту. Ніхто не пророкував їй успішне майбутнє.
Хто б міг подумати, що через кілька років ця дівчина успішно закінчить школу, отримає ступінь бакалавра у галузі історії та мистецтв і почне активно брати участь в освіті дітей з обмеженими можливостями? А вона це зробила і поділилася своєю історією.
У 2020 році Бріна працює помічником вчителя дошкільної освіти і має звання чемпіона ЮНЕСКО з інтеграції освіти.
"Особисто я вже не думаю про те, що сказав мені той психолог. Мене більше хвилює, що діти з обмеженими можливостями не розкривають свій потенціал, тому що хтось одного разу сказав їм, що вони не можуть".
Дівчина стурбована тим, що діти і молодь з особливими потребами навіть у 2020 році, у добу толерантності, залишаються ізольованими від суспільства. За "Глобальним звітом ЮНЕСКО моніторингу освіти за 2020 рік" у дітей із затримкою у розвитку у 2,5 рази підвищується ризик взагалі не відвідувати школу протягом усього життя.
Майже половина усіх дітей з синдромом Дауна не відвідувала школу до карантину. А після ситуація стала ще складнішою.
"Жодна країна не була підготована до карантину, але я відчуваю, що можна було б зробити більше для захисту дітей, які і без того були ізольовані від суспільства".
Оскільки дітям з особливостями розвитку складніше навчатися дистанційно (вони постійно відволікаються), Бріні як педагогу довелося навчатися методам викладання онлайн. Дівчина знайшла спосіб зробити уроки цікавими для усіх — за допомогою пісень і танців.
Також Бріна впевнена, що сучасній системі освіти необхідні викладачі з особливими потребами.
"Необхідно більше вчителів з особливими потребами, таких як я, щоб вони були прикладом для наслідування і знижували рівень дискримінації особливих людей".
Дівчина переконана, що у сучасних школах діти з особливими потребами не повинні сприйматися як незручність. Навпаки, це має заохочуватися.
"Моїм батькам довелося докласти чимало зусиль, щоб мене зарахували до моєї звичайної школи на Філіппінах".
Для усіх, хто сумнівається у своїх силах і здібностях своїх дітей, у Бріни є порада.
"Ще спочатку у мене був вибір: змиритися з несправедливістю або відстоювати свої права. Ті проблеми, з якими я зіштовхнулася як людина з особливими потребами, зробили мене сильнішою. Що ще важливіше, вони дали мені сили допомагати таким самим людям, як я, і отримувати те, на що у нас є право", — якісну освіту.
