Цю дівчинку звуть Раса Прасцевічюте. 38 років тому сталася страшна подія рідний батько переїхав її косаркою, позбавивши дівчинку ніг. Її негайно доставили в Москву, де вперше в історії Радянського Союзу здійснили операцію з пришивання кінцівок, інформує Ukr.Media.
Трагедія трапилася в Литві в 1983 році. Раса і її сестра грали в хованки. Перша вирішила сховатися в колгоспному полі, через маленький зріст її дійсно не було видно. Однак Расу не помітила не лише сестра, а й батько, який в цей час косив поле. Так, батько по нещасній випадковості наїхав на дочку, позбавивши її кінцівок.
Медики зробили висновок, що провести операцію в місті неможливо через відсутність необхідного обладнання. У Литві братися за таку складну операцію лікарі теж відмовлялися. А дівчинці тим часом допомога потрібна була негайно.
Так, Расу в терміновому порядку перевезли до Москви. Там за операцію взявся хірург Рамаз Датіашвілі. Лікар, попри початкову задачу «просто пришити» ступні, не повертаючи функціональність ніг, зважився на реплантацію, яка дозволила б «оживити» стопи дівчинки. Операція йшла 9 годин, надії на ідеальний результат було мало, але диво все ж сталося.
Через кілька годин після операції доктор доторкнувся до стоп дівчинки й відчув тепло, що говорило про відновлення кровообігу. Це була перша операція з реплантації кінцівок в СРСР, до того ж вона пройшла успішно.
Про врятовану дівчинку дізнався весь Радянський Союз. Безліч людей переживали за неї, відправляли їй подарунки й листи зі словами підтримки. Попри успіх операції, дівчинці належали кілька тижнів реабілітаційного процесу, під час якого Расі довелося знову вчитися ходити.
Зараз расі Прасцевічюте 41 рік. Вона живе в Німеччині та абсолютно щаслива. Расу оточують коханий чоловік і троє дітей. Страшна подія з дитинства жінка вважає за краще не згадувати й вважає себе повністю здоровою. При цьому вона пам'ятає і шанує працю лікарів, які повернули її до життя. Окрему подяку висловлює Рамазу, якого навіть називає своїм «хрещеним батьком».
Про трагедію навіть при всьому бажанні Раса згадує небагато. Стіни лікарні, обличчя хірурга — мабуть, все, що залишилося в пам'яті. Зараз її ніякі проблеми з ногами не турбують, Раса навіть любить ходити на пробіжки в компанії чоловіка. І тільки шрами на ногах час від часу нагадують їй про те, що трапилося.
