Прочитала гнівний пост жінки, яку покликали на свято в кафе, а вона, вручивши іменинниці конверт з 2000 гривень, пішла додому голодна і зла. Їжа була, але як з минулого століття — все солоне, гостре, мариноване. І залите майонезом, інформує Ukr.Media.
Ну хто зараз так харчується? Це ж шкідливо і несмачно. Грошей подарованих шкода...
Таких розчарованих багато. Як перестали в гості ходити, так тепер і кафе не жалують.
Їй у коментарях написали, що вона сама винна. Треба було прийти, з порога оцінити кафе і, посилаючись на те, що вдома праску залишила, швидко піти.
У деяких країнах взагалі є правило не відразу подарунок винуватцю торжества вручати. Це робиться наприкінці. Можливо, для того, щоб оцінити старання запрошуючої сторони і, за необхідності, витягти з конверта "зайві" купюри.
Якщо бачиш, що стіл накритий на тисячу, то й даруєш тисячу. А то розвелося хитрих...
"А що таке зараз 2000 гривень?" — дивуються інші коментатори. "На них у магазині нічого не купиш, а ви хочете, щоби вам приготували, подали, та ще й тарілки помили за вами. Ви застрягли ментально на початку нульових, коли це була велика сума грошей. Якщо мало заробляєте — сидіть вдома, жуйте гречку, запиваючи кефіром".
Ось так змінюється наше життя...
Спочатку кафе не по кишені, а потім — не по здоров'ю.
І навіщо тоді ходити?
Бачила інший пост: дівчина покликала подружок у кафе на день народження, а всі відмовилися, посилаючись на справи. В результаті вона відзначила ДН з мамою і бабусею. На столі — салат і м'ясний пиріг. Смачно...
І навіщо переплачувати за салат у кафе? Навіщо зайві витрати у вигляді подарунка?
Молодь як мислить: краще я ці гроші вкладу в себе, ніж у сумнівну тусовку до 2-ї години ночі.
Думаю, не хочуть вони жити так, як їхні батьки.
Знайома з донькою їздила у п'ятизірковий готель у Туреччині. Раніше, пам'ятаю, нахвалювала кухню, захоплювалася різноманіттям страв.
А тепер приїхала і мінус 2 кг. Каже, що обходила шведський стіл стороною. Несмачно. Біля дому є кондитерська, ось там — найвищий рівень кулінарії. І салати в неї краще виходять.
Вибагливими ми стали. І це, мабуть, добре.
І ще одна історія.
Один з колишніх однокурсників покликав всю групу на вихідні в будинок відпочинку. Сказав, що відмови не потерпить, можна і треба брати з собою другі половинки — дівчат, законних дружин, та хоч колишніх. Він всю організацію бере на себе.
Цей чоловік дуже високо злетів: перебував на керівній посаді. І всі, природно, подумали, що йому неважко буде зняти будинок і кілька разів нагодувати всю ораву.
Народ став з'їжджатися парами. Посиділи непогано. Багато хто привіз дорогі подарунки як подяку за зустріч.
А він, не моргнувши оком, кожному озвучив суму — за оренду і за їжу.
Народ "скинувся". Витрати, які багато хто не планував. Але мовчки всі переказали гроші, щоб не виглядати дурно.
Мабуть, епоха гостей і кафе відходить у минуле...
