Так, небезпечно працювати з ручним ведмедем! :)

Післявоєнний час, рік 1946-47-ой, повним ходом йде відновлення зруйнованих війною радянських міст. Дід розповідав, як він працював в одній з лісозаготівельних бригад, інформує Ukr.Media.

Робота була важка: треба було двометрові хлисти підносити по зимовій дорозі.

І був у них в бригаді мужик з ручним ведмедем. Коротше, привчили вони цього ведмедя разом з ними колоди тягати. Власнику ведмедя за це в півтора рази більше платили.

Так ось, кожен день близько 12 годин лунав дзвін — це означало початок обіду. І ведмідь-вантажник теж з ними обідав. — Але тут, — розповідав дід, — завжди існувала небезпека, що коли тягнеш ти з ведмедем чергову колоду, і тут — бац! — дзвін...

З людиною-то добре — дотащишь колоду до місця і спокійно йде обідати. А ось якщо працюєш в парі з ведмедем, то, незалежно від ситуації, той, ледь почувши звук дзвону, кидав колода куди хоч, хоч на напарника, і втік жерти...

Як кажуть, війна війною, а обід за розпорядком...