Капітан шведської команди на чемпіонаті світу з пригодницьких гонок (Adventure Racing) Мікаель Линднорд і не підозрював чим закінчиться для нього зустріч з бродячим псом, який підійшов до Мікаеля на одному з привалів, інформує Ukr.Media.
Спортсмен пригостив собаку фрикаделькою, погладив її і думав, що вона потім піде, але дворняга не пішла, а залишилася поруч і супроводжувала команду впродовж всієї решти гонки.
Змагання Adventure Racing - це таке досить суворе випробовування людини на витривалість. Дистанція чемпіонату світу в Еквадорі становила близько 700 км, які команді потрібно було пройти, проїхати на велосипеді, проплисти на каяках.
Місцевість найрізноманітніша - від гірських перевалів до непрохідних джунглів. Ніякої допомоги з боку, ніяких технічних засобів пересування.
Пес, якого команда назвала Артуром, мабуть, ніколи не отримував ніякої ласки і турботи від людини, тому перше ж тепле ставлення до себе він вважав за таке благо, яке змусило його піти за командою.
Перший час шведи намагалися позбутися від пса, заради його ж безпеки, але той вперто йшов за ними. Хлопці махнули рукою і вирішили - нехай буде з нами.
Так Артур став фактичним учасником команди Peak Performance.
Фінішували усі разом.
Але на цьому історія не закінчилася. Мікаель за час в дорозі так прив'язався до пса, що вирішив забрати його до себе в Швецію. Це було не так просто зробити, звичайно. По-перше, Артура треба було підлікувати. По-друге, отримати дозвіл на ввезення в Швецію у місцевого ветеринарного контролю.
Мікаель ґрунтовно підійшов до справи - привіз Артура у ветеринарну клініку, відправив запит до Швеції. Він дуже хотів залишити собі собаку.
«Коли я отримав від ветеринарного контролю в Швеції дозвіл, я мало не розплакався від радості», - сказав Мікаель.
Загалом, рани на спині Артура залікували, паразитів вивели, довідку отримали і вирушила еквадорська дворняга в Стокгольм. «Я приїхав на чемпіонат світу, а поїхав звідси з другом», - каже Мікаель.
В аеропорту Арланда Мікаеля зустріли його дружина Хелена і дочка Філіпа. Тут Артур познайомився зі своєю новою сім'єю.
Ось такий щасливий кінець цієї історії. За шведським правилами Артур ще півроку проведе в розпліднику на карантині, але сім'я Мікаеля матиме право приходити до нього, гуляти і грати.
Історія з еквадорською дворнягою так вразила Мікаеля, що він організував фонд допомоги безпритульним собакам!
