Чому риби, які мешкають в холодних водах, ніколи не мерзнуть?

Риби можуть жити в дуже холодній воді. Зрозуміло, що тропічні рибки із завжди теплих річок або прогрітих морів можуть ніколи в житті не стикатися зі зниженими температурами, які будуть для них згубними, інформує Ukr.Media.

Однак океанічна риба, особливо ті види, що мешкають в приполярних водах, річках, озерах виявляються досить стійкими до перепадів температур і їх значного зниження. У протоці Макмердо біля Антарктиди температурний показник може опускатися нижче -2 градусів, але риба там водиться, і судячи з усього, анітрохи не страждає від холоду. Чому риби не мерзнуть, і що дозволяє їм проявляти таку стійкість до температур?

Риби та їх фізіологія

Для того, щоб розібратися в деталях, необхідно розглянути фізіологію риб. В першу чергу необхідно звернути увагу на той факт, що майже всі риби є холоднокровними істотами. Їх організми не виробляють тепло, і тому температурний показник завжди відповідає температурі середовища. Тобто, в теплих водоймах риби будуть теплими, а в холодних будуть остигати до того показника, яким володіє вода навколо. Здавалося б, якщо ситуація йде саме так, риби повинні страждати від переохолодження і навіть замерзати. Чому ж вони не перетворюються в шматок льоду при знижених температурах, а продовжують жити, часом поводяться цілком природно і активно?

Виявляється, у крові риб присутні глікопротеїни, які перешкоджають замерзанню. Ці білки вчені знайшли і дослідили в середині 20-го століття. Як виявилося, глікопротеїни дають більш ніж істотний захист від замерзання, ніж будь-які антифризи, які використовуються людиною донині.

Дія глікопротеїнів була спірною до останнього часу, поки цю речовина і її поведінку в організмі риб не стали досліджувати більш детально. Спочатку вважалося, що глікопротеїни гальмують розвиток крижаних кристалів з внутрішньоклітинної та інших рідин організму, зв'язуючись з гранями крижаних кристалів, які ледь тільки з'являються.

Однак останні дослідження спростували дані висновки. Виявилося, що глікопротеїни мають дистанційний вплив на воду, а точніше, на динаміку її молекул. Якщо дана речовина присутня у воді, то молекули упорядковують свій рух, а можливість їх зв'язку в кристалічну решітку, що необхідно для утворення льоду, мінімізується.

Дія цих речовин настільки ефективна, що вони могли б здійснити прорив у сучасній науці. Не дивно, що спонсорувала сучасні дослідження одна з німецьких автомобільних корпорацій — автомобільна промисловість потребує подібних матеріалах досить гостро.

Як риби реагують на зниження температури?

Теплокровні істоти ризикують загинути при знижених температурних показниках. Щонайменше, тривала надмірна прохолода виявляється не надто комфортною, як для людини, так і для інших теплокровних. У цих умовах у теплокровних розвивається нездужання, падає імунітет, можуть розвиватися простудні та інші захворювання. Однак холоднокровні риби не стикаються з подібними проблемами. Хоча зниження температури теж позначається на їх загальному стані.

Так, якщо спостерігати за рибами в озерах і річках нашої країни, можна помітити, що з похолоданням та зниженням температури води вони стають менш рухливими, значно більш млявими. Їм вже не потрібно багато їжі і кисню, що дозволяє перезимувати з мінімальними ризиками для організму.

Як тільки водойми знову починають прогріватися, риби виходять з анабіозу і починають проявляти більше активності — у багатьох з них починається шлюбний сезон, а потім настає літо, коли потрібно активно харчуватися, щоб створити певний запас корисних речовин в організмі на зиму.

Таким чином, риби не мерзнуть, оскільки є холоднокровними істотами. В їх крові присутні природні антифризи, які виключають утворення кристалів льоду всередині клітин.