«Саджаю під зиму часник і цибулю на зелень. Дуже часто часник сходить ще до снігу — можливо, через це він не дуже вдається? Розкажіть, будь ласка, що ще можна посадити під зиму?»
«Минулого року провели експеримент — посіяли моркву з осені. Урожай зібрали значно раніше, ніж зазвичай, але вся морква виявилася короткою й кривенькою. Це наслідок підзимнього посіву чи просто не пощастило з насінням? Можливо, існують спеціальні сорти для осіннього сіяння?»
«Цього року дуже погано сходив кріп, посіяний навесні, а ось самосів ріс чудово, подекуди навіть доводилося його виполювати. Чи не краще сіяти кріп під зиму?»
Наші уважні читачі влучно підмітили: деякі культури справді сходять набагато краще, якщо їх посіяти восени. Суть проста: у культур із тривалим періодом проростання за зимові місяці відбувається природне загартовування холодом. Насіння овочів родини зонтичних — петрушки, моркви, селери, кінзи, укропу — проростає повільно через ефірні олії, що вкривають оболонку. За зиму волога вимиває ці олії, і навесні паростки з’являються дружно та рано. У шпинату й щавлю натомість оболонка щільна, і вона розбухає саме під час зимівлі в грядці.
Головне правило підзимнього посіву: насіння не повинно прорости до промерзання ґрунту. Інакше ніжні паростки загинуть від першого ж морозу.
Готуємо грядки заздалегідь
Поки на дворі ще тепло, ділянку слід підготувати. Місце обирають найвище й найосвітленіше, ретельно видаляють кореневища багаторічних бур’янів. Ґрунт перекопують, вносячи перепрілий перегній або компост (пів відра на квадратний метр) і фосфорно-калійні добрива (10-15 г на квадратний метр). А от попіл чи вапно додавати одночасно з органікою не варто: лужна реакція руйнує азотні сполуки, і перегній втрачає поживну цінність — азот просто випаровується у вигляді аміаку. Тому вапнування краще провести окремо, а органіку закласти в інший сезон, або навпаки.
Борозенки формують так, щоб вони не доходили до країв грядки, — інакше осінні зливи та талі води розмиють посіви. Окремо заготовляють рихлу поживну суміш для засипання насіння: змішують у рівних частинах садову землю, перепрілий компост і річковий пісок. Суміш заносять у сарай або на веранду. Так само заздалегідь готують торф для мульчування — набирають у відра чи мішки й ховають під навіс. Головне, щоб і ґрунтова суміш, і торф не намокали від дощів: у сухому стані вони не змерзаються й готові до роботи будь-якої миті.
Коли сіяти й які сорти обирати
Із настанням регулярних заморозків, коли ґрунт уже добряче схопило морозом і лише на кілька годин удень поверхня відтає, можна сіяти холодостійкі культури: моркву, буряк, пастернак, салат, укроп. Саме посів «по черепку» гарантує, що насіння не прокинеться завчасно. Борозенки засипають заздалегідь приготовленою сумішшю, а зверху мульчують торфом шаром 3-5 см.
Однак сіяти під зиму можна не будь-яке насіння. Звичайні сорти буряку чи моркви навесні можуть піти в стрілку, так і не сформувавши коренеплоду. Тому обирають спеціальні стійкі до стрілкування сорти: для буряку, приміром, «Підзимова А 474», для моркви — «Нантська 4» та подібні до неї.
Часник: не поспішайте, дайте йому вкоренитися
Озимий часник на відміну від насіння моркви чи укропу, потребує часу, щоб укоренитися до настання справжніх морозів. Зубкам необхідно 3-4 тижні у прохолодному ґрунті (приблизно +10 °C), щоб наростити кореневу систему завдовжки 10-12 см. Саме ці корені утримують рослину взимку й забезпечують весняний старт. Якщо ж посадити часник у вже промерзлу землю, корені не сформуються, зубки з високою ймовірністю вимерзнуть, а навесні витратять сили на запізніле вкорінення замість росту. Урожай у такому разі буде дрібним і слабким.
Тож часник висаджують приблизно за місяць до стійких заморозків — у жовтні, коли ґрунт ще піддається обробці. Зубки та бульбочки розміщують в індивідуальних лунках глибиною, що дорівнює трьом висотам посадкового матеріалу: великі зубки — глибше, дрібні бульбочки — мілкіше. Відстань між лунками — 10-15 см. Щоб рядки вийшли рівними, над грядкою натягують шнур. Після посадки лунки засипають пухкою ґрунтовою сумішшю або торфом.
Якщо часник зійшов ще до снігу — посадку провели зарано. У такому разі грядку бажано вкрити шаром мульчі завтовшки 8-10 см, щоб паростки не пошкодив мороз.
Чому морква виростає кривою
Важкий глинистий або погано структурований ґрунт за зиму сильно ущільнюється під вагою снігу, і коренеплоди не можуть рости рівно. Морква в цьому плані найвразливіша, бо їй потрібен пухкий ґрунт на значну глибину. Саме тому під зиму моркву сіють лише на легких, пухких ділянках. Для буряку це менш важливо, адже його коренеплід формується ближче до поверхні.
І ще один нюанс: коренеплоди підзимнього посіву достигають на 2-3 тижні раніше за весняні, проте для зимового зберігання не придатні — вони швидко в’януть і гниють. Їх вирощують саме для того, щоб поласувати свіжиною влітку.
Озимі культури: що йде під сніг із листям
Окрім підзимнього посіву, існує ще й озимий: під сніг ідуть уже сформовані сіянці з розвиненими справжніми листками. Так зимують петрушка, шпинат, щавель, цибуля-батун. Їх висівають у вересні — на початку жовтня, щоб до морозів рослини встигли зміцніти. Зимові примхи погоди їм не страшні.
А от цибулю-порей вирощують виключно через розсаду, яку сіють в лютому — березні: у цієї культури надто тривалий період вегетації, і молоді осінні сходи у сувору зиму просто не виживуть.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!