Чому собаки їдять траву

У багатьох домашніх улюбленців є свої дивацтва. Одні ганяють по підлозі на п'ятій точці, другі валяються в смітті, а треті просто щипають травичку, інформує Ukr.Media.

Чому собаки їдять траву

При незбалансованому, рідкісному, але рясному харчуванні процес травлення сповільнюється, починаються процеси бродіння і гниття. Проявляється це здуттям живота, нудотою, підвищеним газоутворенням (метеоризмом) і, як наслідок, болем. З виниклим дискомфортом собаки справляються, поїдаючи траву: листя і стебла подразнюють слизову оболонку стравоходу і шлунка, провокуючи блювотний рефлекс і подальше полегшення.

Потрапляючи в кишечник, трава, що складається в основному з неперетравлюваної рослинної клітковини, розбухає, пов'язує калові маси і посилює перистальтику. Це допомагає усувати запори. А ось вітаміни, якими багаті рослини, собаки не засвоюють, тому що в їх шлунково-кишковому тракті немає ферментів, здатних переварити зелень.

Підвищену потребу в поїданні трави відчувають тварини, які вживають виключно м'ясо. У такому разі їх потрібно урізноманітнити раціон овочами, зеленню і рослинною олією (достатньо кількох крапель для цуценят і 1 ч. л. для дорослих собак). Альтернативний варіант — переведення вихованця на промисловий корм, що містить злакові.

Якщо регулярне поїдання трави супроводжується тривожними симптомами (млявістю, втратою ваги, діареєю), це може свідчити про розвиток інфекційних, запальних або онкологічних процесів, а також про наявність гельмінтів (глистів).

Молоді собаки щипають травичку в процесі гри: цікаві об'єкти потрібно обов'язково спробувати на зубок, а перед ароматом соковитого листя встояти неможливо.

На думку фахівців, собаки ласують зеленню, керуючись інстинктами і генетичною пам'яттю. Їх дикі предки полювали на травоїдних, яких з'їдали з усіма потрохами, зокрема і зі шлунковим вмістом, який встиг перетравитися.

Яку траву можна їсти собакам

Поїдання вуличної трави може закінчитися для собак плачевно. Існує ризик заразитися паразитами і отруїтися:

• хімікатами, якими обприскують газони, наприклад, при боротьбі з кліщами або бур'янами;
• частинками вихлопних газів, які осідають на траві поблизу автомагістралей;
• отруйними рослинами (наперстянкою, петунією, конвалією, крокусом тощо).

Збирати траву краще не у дворах, скверах і парках, а в полях або на луках. Але найбезпечніші варіанти — її вирощування в домашніх умовах, на дачній ділянці або купівля сухої сировини в аптеках. Собакам припадуть до смаку:

• пирій, осот, тонконіг — дикорослі злаки, які комфортно себе почувають у квіткових горщиках;
• пророщені овес, пшениця, жито — злакові культури, які теж можна вирощувати на підвіконні;
• листя моркви, салату, буряка, кульбаби, шпинат, кріп, базилік;
• молоді пагони кропиви, конюшини, подорожника;
• квіти календули або ромашки;
• коріння лопуха.

Перераховані трави стимулюють вироблення шлункового соку і виділення жовчі, а також покращують апетит. Досить щодня додавати в раціон вихованця по 1 ч. л. подрібненої сировини (попередньо промитої).

Пригощати собаку травичкою можна з 6-місячного віку.

Немає нічого дивного в тому, що собака час від часу ласує травою. Таким чином вона інстинктивно чистить шлунково-кишковий тракт і стимулює травний процес. Перешкоджати цьому не варто, важливо лише подбати про те, щоб трава була чистою та безпечною для здоров'я чотириногого друга.