Кіт втік від господині ще 12 років тому, а знайшовся він завдяки щасливому випадку і маленькому чіпу. І це можна назвати дивом.

Господиня втратила кота, але знайшла його через 12 років. Протягом усього часу пухнастик жив на вулиці і навіть не думав повертатися. Втім, довгоочікувана зустріч все ж таки відбулася, і це той випадок, коли потрібно сказати спасибі сучасним технологіям, інформує Ukr.Media.

Вікі Суейнсон з міста Лідс втратила свого кота Гуччі у 2008 році, коли переїхала до нової квартири. Розбираючи коробки, які дуже полюбляють котики, вона втратила вихованця з поля зору, а той дав драла і побіг оглядати найближчі околиці.

Однак прогулянка пухнастого затягнулася, й додому він так і не повернувся. Господиня, помітивши зникнення улюбленця, одразу кинулася на його пошуки, але вони не дали результату.

"Ми сподівалися, що він звикне до нового місця, але поки ми переїжджали, він просто втік і зник".

Суейнсон розвісила десятки плакатів на усіх стовпах району і щодня ходила найближчими вулицями, сподіваючись, що відшукає Гуччі або хоча б зустріне людей, які його бачили.

Час минав, а новини про вихованця так і не надходили, і це засмучувало Вікі.

"Ми намагалися кликати його, розкидали вулицею його улюблене печиво, пробували все. Шукали скрізь, але так і не знайшли".

Британка вже змирилася з тим, що більше ніколи не побачить вихованця, але влітку 2020 року її розбудив телефонний дзвінок. На тому кінці дроту був ветеринар, який повідомив радісну новину — до нього на прийом привели Гуччі.

"Коли мені зателефонували, я була шокована. Я навіть не змогла зрозуміти, що відбувається".

Кіт втік від господині ще 12 років тому, а знайшовся він завдяки щасливому випадку і маленькому чіпу. І це можна назвати дивом.

Виявилося, що котика вісім місяців підгодовувала добра жінка, і вона помітила, як тварина різко схудла. Переживаючи за долю Гуччі, незнайомка привезла його до фахівця, який виявив у кота мікрочип з інформацією про власників.

"Я поїхала за ним й одразу зрозуміла, що це Гуччі. Він мене теж упізнав, тому що, щойно я його обійняла, він почав муркотіти".

Дівчина дякує долі за те, що 12 років тому вона погодилася чіпувати котика. Якби не ця річ, Вікі ніколи б не возз'єдналася зі своїм пухнастим улюбленцем.

"Я б ніколи не знайшла Гуччі, якби у нього не було мікрочипа. Мені здається, це дуже важливо, щоб люди чіпували не лише собак, але й кішок".