До якого віку дітям категорично не можна заводити вихованців. Дитина може бути не готова до такої відповідальності.

Рано чи пізно в житті багатьох батьків настає момент, коли їх дитина просить завести цуценя, кошеня або хом'ячка. Поява домашньої тварини в будинку — це велика відповідальність, до якої дитина може бути не готова, інформує Ukr.Media.

Поговоривши з дитячими психологами ми з'ясували, до якого віку дітям категорично не можна заводити вихованців.

За словами фахівців, оптимальний вік для того, щоб завести для дитини домашню тварину, — сім років. У цьому віці дитина вже досить свідома і у неї починає формуватися відповідальність. Також у неї активно розвиваються лобові частки головного мозку, які відповідають за самоконтроль і інші вольові якості.

До семирічного віку діти часто сприймають тварину як іграшку. Вони не до кінця усвідомлюють, що тварині може бути боляче. Звичайно, діти по-різному розвиваються, і якась дитина може ще в п'ять років зрозуміти, що з твариною потрібно поводитися дбайливо. Але більшість дітей усвідомлюють це до семи років.

Якщо купити вихованця дитині до семирічного віку, то батьки повинні повністю самостійно доглядати за твариною, іноді показуючи дитині, як потрібно правильно доглядати за кішкою, собакою або папугою. Згодом можна почати передавати дитині відповідальність.

Батькам потрібно пам'ятати, що дитина в будь-який момент може передумати і не захотіти доглядати за твариною. Але важливо, щоб вихованці все-таки залишалися всередині сім'ї, бо вони допомагають дітям підготуватися до дорослого життя. Тому краще ще до придбання тварини запитати у дитини, чи зможе вона справлятися з новими обов'язками. Скажіть, що вона повинна дуже добре про це подумати.

Кожна сім'я самостійно вирішує, яку тварину краще завести. Але перед цим важливо вивчити разом з дитиною всю інформацію про те, як доглядати за цією твариною, скільки вона живе, до яких розмірів виростає і так далі. Необхідно ретельно все продумати, у тому числі вирішити, що ви будете робити з домашньою твариною під час відпустки.

Нерідко трапляється так, що через деякий час дитина відмовляється доглядати за вихованцем.

Якщо дитина відмовляється від догляду за твариною, то важливо на власному прикладі показати, що не можна кидати свого друга і відмовлятися від вихованця, якого приручили. Батькам або старшим дітям варто продовжити доглядати за твариною і тим самим показати дитині, як потрібно чинити. На прикладі дорослих вона зможе навчитися бути більш відповідальною, уважною і турботливою, — пояснили фахівці.