Що ви уявляєте у першу чергу, коли мова йде про цуценят? Що це милі крихітні істоти — веселі, ласкаві, грайливі, з перспективою "на виріст" перетворитися на надійного і розумного вірного друга / компаньйона / охоронця / медаліста виставок (потрібне підкреслити), інформує Ukr.Media.
І дивлячись на незграбні стрибки та кумедний вираз мордочки майбутнього чемпіона або грози усіх оточуючих хуліганів, зовсім не хочеться думати, що малюка-цуценя ще потрібно грамотно виростити і виховати. Інакше мрії залишаться мріями — і це ще гарний варіант розвитку подій. А скільки таких тварин є викинутими на вулицю після того, як вони трохи підростуть і покажуть характер, не виправдають усіх очікувань господарів або "рознесуть будинок".
Тому, перш ніж завести собаку, гарненько подумайте — чи подужаєте ви таку відповідальність, чи готові ви, чи справедливі ваші претензії і чи варто взагалі купувати вихованця, якщо вас цікавить лише веселе проведення часу.
Якщо ви ще новачок у собаковолодінні і лише мрієте про цуценя, то спочатку дізнайтеся про нього кілька перевірених, але, як виявилося, не для усіх очевидних речей.
Цуценя вимагає багато сил, часу і терпіння
Наскільки б банально це не звучало, жива істота — не іграшка. Цуценя не вдасться заховати у комору після нетривалої гри або прогулянки на той час, поки ви будете займатися власними набагато більш важливими справами, а потім дістати знову.
Навіть дорослий собака буде вимагати великої кількості вашої уваги і часу, що вже говорити про цуценят, які є "безглуздими дітьми" і зажадають від вас ще більше цих ресурсів.
Маленьких цуценят годують і вигулюють кілька разів на день — якщо у вас офісна робота з 8 до 6, як ви будете це робити?
Собачих дитинчат потрібно постійно привчати до "манер" і порядку у будинку (у першу чергу, до туалету) — а поки малюк не навчився, доведеться також кілька разів на день займатися прибиранням.
Без вашої уваги активне і допитливе цуценя здатне створити чимало проблем — щоб не занудьгувати, малюк буде пробувати на зуб, смикати, лизати, копати, жувати, відривати, дряпати усе, що потрапить у поле його зору або під лапи.
Якщо йому буде нудно, страшно або самотньо у незвичній обстановці, цуценя може голосно скавчати у будь-який час доби або розважати себе, влаштовуючи безлад у квартирі.
Якщо у вас є інші вихованці або маленькі діти, доведеться їх навчити товаришувати з новим мешканцем "зграї" — на це також може йти багато сил, терпіння і часу.
Ну і, зрозуміло, якщо ви хочете отримати адекватного вихованця поруч, доведеться зайнятися його вихованням і хоча б базовим дресируванням — але про це нижче.
Не усі цуценята однакові
Не думайте, що обирати цуценя варто лише за кумедним виглядом або через стереотипи, які нав'язані нам веселими фільмами і гарною рекламою.
Існує кілька сотень порід собак, виведених для зовсім різних цілей і, у зв'язку з цим, з різнимими характерами, типами поведінки, ступенем активності, особливостями психіки. Це не кажучи вже про зовнішні відмінності — за розмірами, зовнішніми формами, типом шерсті, схильністю до захворювань і інше.
Кожного собаку потрібно підбирати саме "під себе", враховуючи специфіку свого характеру, способу життя і навіть місця проживання, склавши за можливості хоча б короткий список особливо бажаних і небажаних якостей. Так, вихованці проявлять свою індивідуальність під час виховання і спілкування з вами, але основні характеристики породи ви просто зобов'язані з'ясувати заздалегідь, щоб не зіштовхнутися з неприємними сюрпризами.
Активним мисливським і їздовим породам (особливо великим) буде вкрай незатишно у маленькій міській квартирі без достатньої щоденної кількості руху. Надемоційні і рухливі дрібні тер'єри здатні довести до нервового зриву людей, які є надмірно меланхолійними і спокійними. Галасливі зграйні собаки не припадуть до місця у багатоквартирному будинку з "картонними" стінами і великою кількістю сусідів. Милі спанієлі з величезними очима і далматинці не підійдуть для родини з маленькими дітьми, грізний на вигляд величезний вовкодав не буде вас захищати на вулиці, це не його "фах", а "найрозумніші" акіта-іну і ротвейлери можуть взагалі вирішити, що у будинку головні вони і важливою є лише їх думка.
В цілому, під час вибору свого собаки якнайкраще підходить приказка "сім разів відміряй — один раз відріж".
Шукати собаку у заводчиків, на ринку або взяти з вулиці?
Узятий з вулиці або з притулку собака не гірший і не кращий за елітне цуценя, яке придбане за великі гроші у заводчика. І ті й інші можуть мати абсолютно різний розум, характер і виховання — підсумковий результат співпраці залежить лише від вас. Взята з вулиці тварина спочатку зажадає від вас лише більшої уваги до свого фізичного стану.
Зрозуміло, сумлінний заводчик з раннього дитинства стежитиме за здоров'ям цуценят і прищеплюватиме їм початкові навички спілкування з людьми. Але ви можете натрапити і на хитрих продавців, які можуть легко підробити документи, адже головне продати більше приплоду від своїх тварин — а вже як це позначиться на фізичних і психічних якостях останніх надалі, можна лише здогадуватися.
Гарантій у цій справі немає. Хочете певну породу з певними характеристиками — шукайте відомих заводчиків, які бережуть свою репутацію і мають роками напрацьоване ім'я у цій сфері.
Потребуєте просто чотирилапого компаньйона незалежно від його походження — з тією ж ймовірністю успіху можете знайти такого на вулиці, у притулку або у групі з порятунку кинутих домашніх тварин.
Повірте — еталонний екстер'єр і довжелезний гарний родовід зовсім не гарантують вам наявність відмінного здоров'я у вихованця протягом усього життя, його незвичайних душевних якостей, ідеальної слухняності, беззастережної любові і довіри до вас. Усього цього доведеться домагатися власними силами — у тому числі й душевними, гроші тут не мають значення.
Цуценяті необхідні власні "речі"
До появи цуценяти у квартирі добре було б підготуватися заздалегідь і придбати певний список собачого приладдя. Звичайно, за необхідності пити воду малюк зможе з вашої старої глибокої тарілки, спати на непотрібному рушнику, грати поламаною лялькою доньки, а замість повідця ходити гуляти просто "на мотузочці". Але якщо ви збираєтеся настільки жорстко економити вже на першому етапі, можливо, варто взагалі замислитися про те, чи готові ви до вихованця?
Втім, впадати у крайнощі і заздалегідь купувати абсолютно усі запропоновані у зоомагазині речі також не потрібно.
Спочатку достатньо буде базового приладдя, решту зможете докуповувати потім, коли зрозумієте, чи потрібні вони взагалі.
Найнеобхідніші речі для цуценяти — корм (який відповідає віку і породі), миски для води і їжі (краще не брати пластик, він крихкий і його зручно жувати), найпростіший повідець, нашийник (бажано одразу з биркою, куди ви впишете інформацію про себе, на випадок якщо вихованець загубиться), собача підстилка (беріть одразу "на виріст"), щітка / гребінець (залежно від типу шерсті). За бажанням можете купити також кілька найпростіших іграшок і пелюшки / лоток, якщо у вас маленький собака і ходити до туалету він буде вдома.
Усе інше — переноску, лежаки, кольорові шлейки, шампуні, намордники, незвичайні ласощі, складні іграшки, лапомийки, зубні щітки і курточки на погану погоду — будете купувати у подальшому за потреби.
Будинок необхідно підготувати до приїзду нового мешканця
Не лише вихованця потрібно забезпечити усім необхідним для його перебування у вашому будинку — будинок теж непогано було б хоча б мінімально оновити напередодні появи нового мешканця.
Втім, у цьому немає нічого складного — ви просто повинні враховувати, що через вік цуценя спочатку може дуже ретельно досліджувати навколишній світ, часом додаючи у нього незапланований безлад, і робити калюжі у заборонених місцях, поки не привчиться до місця або вигулу.
У першу чергу потрібно видалити з легкодоступних поверхонь усі дрібниці, які цуценя може зіпсувати, або які можуть завдати йому шкоди. Поміркуйте, на якій висоті знаходяться очі цуценяти та наскільки його зріст і розміри дозволять йому дотягнутися або залізти — і дійте.
Варто ізолювати або заховати усі електричні дроти, прибрати з підлоги взуття та іграшки, переставити у недоступне місце тендітні речі з низьких полиць (вази, шкатулки і інше), ретельно зачинити усі тумбочки і шухлядки (особливо з домашньою хімією, ліками, їжею), тримати за закритими дверцятами відро для сміття, не залишати цуценя наодинці з пакетами з магазину або у кімнаті, де ви вважаєте особливо цінними шпалери на стіні, ніжки антикварного столика або меблеву оббивку…
Доти, доки ваше цуценя не стане вихованим — увага, увага і знову увага.
Цуценя потрібно виховувати
А ось соціалізація вихованця — найважливіший захід. Саме для неї передбачені виховання і дресирування.
І мова зараз не про складні циркові трюки або знання мільйона команд. Достатньо вивчити базові — ім'я, місце, сидіти, лежати, стояти, гуляй, до мене, поруч, фу ("не можна").
Цуценя повинне шанобливо ставитися до усіх членів вашої родини, знати порядки у будинку, слухатися господаря, бути привченим до нашийника і повідця (намордника за потреби).
Чути і слухати господаря малюк повинен не лише у квартирі, але й особливо на вулиці, серед безлічі відволікаючих чинників.
Ваш собака у жодному разі не повинен завдавати шкоди іншим людям або тваринам, гавкати на усіх навколо, ігнорувати ваші команди, зриватися з повідця за будь-якою пташкою або велосипедистом.
Ось саме це домашній вихованець "повинен" — якщо ви хочете уникнути проблем зі своїм собакою у будь-який ситуації.
Вихований собака — не просто привід для гордощів, а гарантія спокою оточуючих і власної безпеки, єдиний можливий варіант мирного співіснування тварини у соціумі.
Звичайно, можна віддати собаку для навчання інструктору на майданчику, але лише регулярні спільні з вихованцем заняття допоможуть вам швидше знайти спільну мову зі своїм собакою, заслужити його довіру і бути дійсно впевненими у ньому у будь-якій ситуації.
Вивчіть контакти ветеринарів
Як і будь-яка жива істота, собака може отруїтися або захворіти, іноді травмуватися. Він також старішає і отримує цілу купу хвороб.
Якщо хочете забезпечити вихованцеві повноцінне активне і здорове життя, познайомитися з ветеринаром доведеться вже на перших етапах життя цуценяти. Заводчики не випускають малюків-цуценят на вулицю без цілого списку обов'язкових профілактичних щеплень — після придбання вихованця вам обов'язково дадуть їх карту і зорієнтують, як діяти далі.
Якщо ви берете цуценя з вулиці або з притулку, його також необхідно обов'язково відправити на обстеження, вакцинувати, привести до ладу очі, вуха і кігті, у разі потреби позбавити від зовнішніх і внутрішніх паразитів (це також гарантія здоров'я й ваших рідних).
Надалі собаці потрібно буде скласти за допомогою того ж ветеринара збалансований раціон, забезпечити йому достатню кількість руху, регулярно обробляти від кліщів і бліх, тримати у порядку шерсть, проводити планові огляди, за необхідності давати вітаміни і підгодівлі відповідно до стану тварини.
Крім того ви повинні пам'ятати про схильність тих чи інших порід собак до тих чи інших захворювань і більш уважно стежити за самопочуттям вихованця.
