На що здатні ворони — одні з найбільш інтелектуальних птахів?

На що здатні ворони-одні з найбільш інтелектуальних птахів?

Міцні союзи

Ворони, нарівні з папугами, одні з найбільш інтелектуальних птахів. А в чомусь вони папуг навіть перевершують, наприклад, у вирішенні складних завдань, що вимагають навчання. Вони здатні до навчання, в тому числі через наслідування. У їхньому середовищі є складні соціальні зв'язки, складна ієрархія. У великій зграї ворони індивідуально між собою знайомі, впізнають один одного. У тому, що стосується поведінки, ворони — це одна з найцікавіших груп птахів, інформує Ukr.Media.

У багатьох птахів моногамія обмежується одним сезоном розмноження: утворили пару, вивели пташенят, полетіли зимувати, а на наступний сезон пари формуються заново. У ворон же це багаторічні, а часто і довічні союзи. Цікаво, що іноді пташенята попереднього сезону тримаються поблизу батьків аж до наступної весни, хоча цілком здатні до самостійного життя всього через 2-3 тижні після вильоту з гнізда.

Ворони всеїдні, і істотну частину їх харчування в природних умовах, в природі, як мінімум в літній період, складають яйця і пташенята інших птахів. Можна сказати, що частину року вони спеціалізуються на розоренні гнізд. Птахи свої гнізда ховають і захищають, і щоб їх знайти, потрібно мати чималу вправність і розум.

Санітари міста

Не можна сказати, що вони відрізняються агресивністю, і навряд чи вони полюють на дорослих голубів. Вони, скоріше, виступають як санітари міста. Хвора, слабка птаха — хороша пожива для ворон, повз неї, звичайно, не пройдуть.

Якщо для людини, то тут теж треба дивитися з точки зору господарських сфер. Безумовно, є плюси й мінуси.

Здавна мисливці сприймають ворон як злісного конкурента, як це було і з іншими хижаками, наприклад, з вовками.

Але в загальному і цілому плюсів більше. Ворони, наприклад, є споживачами та переробниками маси харчових відходів (якщо в цьому відношенні вибирати між воронами та щурами). Вони всеїдні і є кінцевим компонентом в харчових ланцюжках — такі істоти зазвичай досить ефективні в плані утилізації харчових відходів і надлишків. Крім того, ворони — регулятори чисельності голубів та інших синантропних видів, які, як відомо, при масовому безконтрольному розмноженні здатні завдати значної шкоди і є потенційними переносниками безлічі інфекцій.

Мінуси. Вони проявляються, наприклад, в мисливському господарстві. У місті ворони знаходяться в умовах надлишку харчових ресурсів, що дає їм можливість благополучно переживати зиму. Влітку ці ж ворони подаються в ліси, де розоряють гнізда, в тому числі качок та іншої водоплавної дичини, за що традиційно і вважаються шкідниками в мисливських господарствах. Іншими словами, якщо ворон стає багато, пернатої дичини стає менше. З давніх-давен мисливці сприймають ворон як злісного конкурента, як це було і з іншими поширеними хижаками, наприклад, з вовками.

Чужі почуття

Ворони здатні до координації й до складних колективних дій. Наприклад відомий випадок, коли ворони атакували скляне покриття ангара, який до скління стояв непокритим і вони звикли в ньому ночувати. Вони масово, колективно приносили каміння і цілеспрямовано розбивали цей скляний дах.

Відомо також, що вони можуть нападати на кішок, виганяти їх. У тому числі вони можуть зацькувати кішку до смерті. Але це відбувається в основному тоді, коли кішка забреде на територію, де є гнізда ворон, тобто в ситуації, коли кішка є потенційною загрозою. Проявляти ж агресію щодо того, хто їм не загрожує, воронам не так вже властиво.

Жодної принципової межі між тваринним світом та людиною немає. Здібності людей так чи інакше присутні й у тварин, у тому числі й у птахів.