Котяча м’ята чи мататабі? Що оберуть коти, якщо дати їм свободу вибору

Якщо запитати будь-кого в Європі чи Штатах, від чого коти втрачають голову, відповідь буде миттєвою: котяча м'ята. А от в Японії скажуть інакше — мататабі, вона ж срібна лоза. І те, і інше змушує котів тертися мордами об рослину, качатися по підлозі і пускати слину в абсолютному дзені.

А що, як покласти перед котом і те, і інше одночасно? Що він обере, коли немає обмежень?

Дослідники з університетів Івате та Нагоя з'ясували це і їхні результати трохи зламали логіку.

Спершу вчені влаштували відкритий тест у саду в місті Моріока. Вони розклали свіжі гілки мататабі прямо поруч із кущами котячої м'яти. За десять ночей туди забрели шість місцевих вуличних котів. П'ятеро з них влаштували показові танці з перекидами виключно навколо срібної лози. На м'яту ніхто навіть не глянув. Окей, подумали вчені, можливо, це просто місцева котяча тусовка зі своїми специфічними смаками.

Щоб перевірити теорію, експеримент перенесли в приміщення. Цього разу запросили 22 породистих котів з європейським, американським та близькосхідним корінням. Жодних тісних кліток — лише велика кімната і повна свобода дій. Хочеш — нюхай, хочеш — ігноруй.

З 22 котів 15 віддали серце мататабі. Троє обрали м'яту. Один виявився універсалом і оцінив обидва варіанти. А ще троє просто понюхали папірці з екстрактами і з максимально байдужими мордами пішли у своїх справах.

Срібна лоза знову виграла із розгромним рахунком.

Хіміки проаналізували котячу м'яту, яку використовували в експерименті, і вона виявилася просто нафаршированою активними речовинами. Зокрема, непеталактоном — з'єднанням, що вмикає режим «щасливий кіт». Загальна кількість біоактивних речовин у м'яті була в 170 разів вищою, ніж в екстракті мататабі!

Здавалося б, більше діючої речовини — сильніший ефект. Логічно? Для людей — так. Для котів — ні.

У закритих індивідуальних тестах, де вибору не було, вчені підтвердили: м'ята працює, хімія діє, коти труться. Тобто сама рослина не бракована. Проте, коли перед носом лежать обидва варіанти, хвостаті кладуть лапу на математику і обирають лозу.

Професор Масао Міядзакі, який керував цим усім, визнав: на перший погляд це абсолютно нелогічно. Ти очікуєш, що рослина з потужнішим хімічним профілем викличе сильнішу реакцію, а в реальності все навпаки.

Виходить, котам не потрібна максимальна доза, щоб зробити вибір. Вони просто знають, що їм подобається більше.