Скільки рибок поміститься у ваш акваріум і як зрозуміти з їхньої поведінки, що вже тісно
Рахувати об’єм — лише половина справи.
Щоб зрозуміти, чи можна підселити в акваріум новачків, потрібно спочатку оцінити поведінку риб, які там уже живуть, а потім прикинути об'єм води на майбутніх сусідів з урахуванням їхніх дорослих розмірів.
Як зрозуміти з поведінки риб, що в акваріумі вже тісно
Перенаселення позначається на поведінці та здоров'ї мешканців раніше, ніж вода стане мутною на вигляд. Про те, що акваріум перевантажений, свідчать кілька ознак:
- Риби тримаються біля поверхні й хапають повітря. Якщо мешканці акваріума важко дихають і плавають біля самої поверхні води під кутом близько 45 градусів, їм бракує кисню або вода зіпсована відходами. У цьому разі потрібно оновити частину води й увімкнути аерацію. Виняток становлять лабіринтові риби, наприклад гурамі: для них підніматися за повітрям нормально. Також риби можуть задихатися через перегрів води в спеку.
- Почастішали бійки та хвороби. У тісноті риби зазнають постійного стресу, конкурують за корм і стають агресивнішими. У них з'являються надриви на плавцях і пошкодження луски, які в забрудненій воді легко переростають в інфекції.
- Молоді риби погано ростуть. У переповненому й тісному акваріумі молодь росте повільно й так і не досягає своїх нормальних дорослих розмірів. Тут не зарадять ні щедре годування, ні посилена аерація води.
Іноді фільтр чудово справляється з відходами, і з погляду чистоти води все гаразд, але рибам просто фізично ніде плавати. Їм доводиться боротися за їжу й територію, тому навіть за потужного обладнання заселяти акваріум ущерть не варто.
Скільки літрів потрібно
Для приблизного розрахунку місткості використовують правило: на кожен сантиметр довжини тіла риби без урахування хвостового плавця має припадати 1,5-2 літри води. При цьому беруть не поточний розмір малька в зоомагазині, а довжину, до якої вид виростає в дорослому стані.
Припустимо, ви плануєте поселити п'ять рибок, які виростуть до 3 см без хвоста, і шість рибок, що сягають 5 см. Загалом виходить 45 см. Множимо на 1,5 або 2 і отримуємо від 67,5 до 90 літрів. Саме такий об'єм потрібен для цієї компанії.
Порахуймо на прикладі популярних неонів. Це зграйні риби, яких утримують групами щонайменше по шість штук, інакше на самоті вони зазнають стресу й ховаються. Дорослий неон без хвоста виростає приблизно до 2,5 см. Шість рибок дають загалом 15 см, що за формулою потребує 22,5-30 літрів води. При цьому для зграйки неонів радять обирати акваріум об'ємом від 38 літрів, щоб їм було де вільно плавати.
Правило «літри на сантиметр» підходить тільки для дрібних і струнких прісноводних риб. Воно не враховує товщину тіла, рухливість і те, наскільки сильно вид забруднює воду.
Сантиметр довжини в різних видів дає різне навантаження на акваріум. Наприклад, даніо виростає до 4-5 см і має вузьке веретеноподібне тіло, а тернеція за довжини до 7,5 см вирізняється високим, майже квадратним тулубом. Маса тіла й кількість відходів у неї помітно більші.
Великим і масивним рибам води потрібно значно більше. У золотих рибок немає шлунка, через що вони виділяють дуже багато відходів і потребують великої кількості кисню. Їм потрібно вже по 4 літри води на кожен сантиметр довжини, а на одну дорослу рибку беруть не менше 60 літрів. Звичайним золотим рибкам і кометам, які більші за вуалехвостів, радять близько 76 літрів на кожну.
Що врахувати перед купівлею
Маленькі рибки в зоомагазині можуть виявитися мальками великих видів. Часта помилка — купівля парчового сома (птеригопліхта), якого продають зовсім крихітним як чистильника скла від водоростей. У природі такі соми виростають до 50-70 см, в акваріумі зазвичай дрібніші, але й тоді більшість із них перестає поміщатися у звичайному домашньому акваріумі, до того ж ці соми сильно забруднюють воду.
Важливо враховувати й темперамент майбутніх сусідів. Рухливим видам, таким як барбуси й даніо, потрібне вільне місце для плавання й добра площа поверхні води для газообміну. Активні суматранські барбуси, якщо тримати їх малою групою (менше ніж п'ять-шість особин), часто стають задиркуватими й обкушують плавці повільним сусідам — скаляріям, гурамі або бійцівським рибкам. Якщо ж тримати суматранських барбусів зграйкою від шести штук, вони будуть зайняті з'ясуванням стосунків усередині своєї групи й рідше будуть чіпати інших риб.
Навіть якщо розрахунки показують, що місце в акваріумі ще є, не купуйте багато риб одночасно. Підсаджуйте новачків поступово, по кілька штук, щоб корисні бактерії у фільтрі встигали справлятися зі збільшеною кількістю відходів.
Коли риби перенаселяють акваріум самі
Деякі живородні види здатні за кілька місяців заповнити весь вільний об'єм без вашої участі. Самка гупі виношує потомство від 20 до 60 днів і приносить за один раз від 2 до 200 мальків. Уже через три-чотири місяці молоді рибки самі готові до розмноження.
Головна особливість гупі в тому, що самка здатна зберігати сперму до восьми місяців. Однієї зустрічі із самцем їй вистачає на кілька виводків підряд: вона народжуватиме мальків порціями кожні місяць-півтора, навіть якщо живе сама. Ситі дорослі гупі нечасто їдять своє потомство, а якщо в акваріумі є густі зарості яванського моху, ряски або водяної папороті, мальки легко знаходять там укриття й виживають.
Щоб акваріум не перетворився на переповнений дитячий садок, можна завести лише самців гупі: вони дрібніші за самок, але забарвлені значно яскравіше й мають пишні хвости. Якщо ж мальків уже стало забагато, рибу влаштовують у зоомагазини або віддають іншим акваріумістам через клуби й тематичні групи. Випускати акваріумних риб у природні ставки й річки не можна, вони або загинуть самі, або нашкодять місцевим рибам і рослинам.
Що робити, якщо риб уже багато
Кришталево прозора вода не означає, що в акваріумі все гаразд. Риби виділяють токсичний аміак, який бактерії в біологічному фільтрі переробляють спочатку на нітрити, а потім на безпечніші нітрати. Але самі нітрати фільтр прибрати не може — вони поступово накопичуються у воді й у високій концентрації починають отруювати риб.
Якщо акваріум заселений щільно, підтримувати життя в ньому допомагають чотири речі:
- Регулярні оновлення води. Це головний спосіб вивести накопичені нітрати, ще частину їх забирають рослини. Зазвичай раз на тиждень зливають приблизно п'яту частину води (від 10 до 30 відсотків), одночасно збираючи сифоном із дна нез'їдений корм і осад. Що більше риб, то регулярніші потрібні підміни, просто доливати воду замість випаруваної не можна. Свіжа водопровідна вода має бути тієї самої температури, що й в акваріумі, і без хлору — для цього її відстоюють добу або додають кондиціонер (він же нейтралізує хлорамін і важкі метали, які відстоюванням не зникають). Губку фільтра під час чищення промивають саме у злитій з акваріума воді, а не під краном, щоб хлор не вбив корисні бактерії.
- Аерація й рух води. Опущений до дна розпилювач компресора дає потік дрібних бульбашок, які перемішують шари води й прискорюють газообмін біля поверхні. Це дає рибам кисень і допомагає бактеріям швидше переробляти відходи. З тієї самої причини широкі акваріуми вміщують більше риб, ніж вузькі й високі того самого літражу, у них більша площа дотику води з повітрям.
- Живі рослини. Вони поглинають із води частину азотистих відходів, використовуючи їх для свого росту, і слугують природним доповненням до фільтра.
- Укриття. Зарості рослин, корчі, печерки й гроти особливо потрібні донним рибам — сомам і в'юнам, щоб вони могли сховатися й менше нервували в загальному потоці.
Регулярні підміни й добрий догляд дають змогу утримувати більше риб, ніж у занедбаному акваріумі, але не скасовують меж розумного: вільний простір для плавання підміною води не заміниш.
Чому у великому акваріумі простіше уникати проблем
Початківцям часто радять обирати акваріуми об'ємом від 40 літрів і більше. Що просторіша ємність, то стабільніше в ній тримаються температура й склад води, а випадкові огріхи в догляді не призводять до швидкої катастрофи. Наприклад, загибель однієї рибки в 11-літровому акваріумі різко зіпсує всю воду, а в 400-літровому залишиться майже непомітною для системи. У маленьких акваріумах підтримувати чистоту води теж цілком реально, але вони вимагають від власника значно більше уваги й обережності під час кожної підміни.