Користувачі встигли звикнути розплачуватися карткою в POS-терміналах, вводити її номер при купівлі товарів і послуг в інтернеті, передає Ukr.Media.
Наступний етап розвитку онлайн-розрахунків -безконтактні платежі, в тому числі на базі таких технологій передачі даних NFC (Near Field Communication).
За даними Українського процесингового центру , за перший квартал 2017 року було проведено у 8 разів більше оплат безконтактними картами, ніж за аналогічний період 2016-го. А грошові обороти збільшилися в 7 разів. Найчастіше картами розраховуються на заправках, в супермаркетах, ресторанах фаст-фуд і при проїзді в метро.
Першопрохідцями NFC-платежів в Україні стали Альфа-Банк і ПриватБанк. Перший на початку 2014 року запустив пілотний проект спільно з найбільшим українським телеком-оператором "Київстар" та платіжною системою MasterCard. Клієнти банку могли оплачувати послуги за допомогою смартфона і спеціальної SIM-карти.
Всі нові банки намагаються встигнути за трендом. За останні три роки до погоні за безконтактом приєдналися Ощадбанк, Укрексімбанк, Кредобанк, а також Райффайзен Банк Аваль. Хоча представники банків визнають: інфраструктура розвивається активніше, ніж клієнтська частина. У недавньому інтерв'ю для LIGA . net представники Приватбанку сказали, що в Україні мало NFC-девайсів, тому ведуться переговори з великими світовими виробниками. Альфа-Банк думає над появою NFC-гаманців , але в цьому році рішень поки не анонсував.
Пересічним курсом йдуть fintech-стартапи, які пропонують користувачам свої варіанти безконтактних і безтермінальних оплат. Альтернативи є і у мобільних операторів. Наприклад, Київстар ще в 2013 році запустив послугу "Мобільні гроші" , яка дозволяє оплачувати рахунки грошима з телефону. У перспективі в компанії планують розширити мобільний рахунок до можливостей повноцінної банківської карти.
LIGA . net дізналася думку CEO і CTO компанії Fondy про труднощі у впровадженні платежів через NFC, перспективи українського fintech-ринку і реальної статистикою онлайн-платежів.
- П'ять років йдуть розмови про те, що NFC -платежі змусять усіх нас забути про готівці. Але в Україні вони так і не стали масовими. Чому?
Максим Козенко: Не тільки в Україні, в інших країнах теж. Не з причини української специфіки. Сама технологія NFC має ряд складностей щодо виходу на масові ринки і в першу чергу - пізній вихід універсальних специфікацій протоколу. NFC - транспортний протокол. А платіжних рішень дуже багато.
Козенко Максим
- Всі вони працюють поверх протоколу, але кожне за своїми правилами?
Максим Козенко:
Так. І кожен банк повинен замислюватися про безпеку. NFC передбачає віддаленість до 20 сантиметрів, шифрування при передачі даних. Але є ще заходи безпеки щодо зберігання карткових даних. І тут кожен виробник софтверного рішення, будь то Apple, Samsung, Android або Visa, MasterCard, вирішує це своїми способами.
Андрій Воронін:
Це один з стоп-факторів, адже банкам потрібно інтегрувати різні "пэи". І якщо говорити про емітентів карт, то, наприклад, термінали в магазинах вже практично скрізь підтримують NFC, але на ринку недостатнє карток з чипами. Чіпи дорожче виробництва для банків, однак якщо ти видаєш клієнту картку з NFC, то жодних додаткових комісій не отримуєш. Відповідно, банку нецікаво масово емітувати картки з чіпами.
Максим Козенко:
Якщо вважати, що загальний обсяг активних карт, за якими відбувалася хоч одна операція - 32 млн, то тільки близько 2,4 млн - це з NFC. Це за статистикою НБУ. І цього недостатньо для росту і розвитку.
- Проблема зі смартфонами без NFC -чіпів - туди ж?
Максим Козенко:
Двояко. Якщо ми подивимося на ринок США, на якому 45% користувачів мобільних телефонів - це власники Apple, то навіть там Apple Pay не зміг за три роки набрати критичну масу користувачів, щоб торговцям стало вигідно стимулювати продажу за допомогою NFC. Зростання кількості відповідних мобільних пристроїв, звичайно, впливає, але не так критично.
- Стане чи все-таки технологія масової або залишиться нішевою?
Андрій Воронін:
Щоб технологія стала масовою, необхідно в першу чергу виробити стандарти. NFC-платежі будуть нішевими. Наприклад, мікроплатежі за проїзд, паркування, може бути, платежі у фаст-фудах. За NFC є ліміт суми, яку клієнт може швидко відправити без підтвердження транзакції pin-кодом, або без авторизації онлайн. Ось в таких простих випадках NFC-платежі будуть впроваджуватися.
- А якщо говорити про якісь малих підприємців, які працюють офлайн і хочуть запровадити можливість приймати оплату з карти або смартфона? Наприклад, учасники ярмарку hand - made або фестивалю вуличної їжі.
Максим Козенко:
В такому випадку - токенизація (шифрування платіжних реквізитів для захисту від зловмисників - прим. редакції). Банк-емітент надає доступ до карт своїх власників карток через токен. Інтегратором токенів всіх емітентів може виступати Visa або MasterCard, а вже платіжні рішення у вигляді мобільних гаманців або мобільних додатків, які встановлені на телефонах платника, можуть надавати доступ продавцю до цього токена. І це може відбуватися через NFC, QR-код, Bluetooth, будь-який канал зв'язку.
Наприклад, зараз ми тестуємо гіпотезу, що NFC може вирішити проблему прийому платежів для наземного мікробізнесу (кофешопи, намети з вуличною їжею, служби таксі, продавці hand-made та ін). Для цього ми розробили мобільний додаток для "наземних" торговців, яке дозволяє приймати безконтактні платежі безпосередньо на місці продажу. Продавець встановлює додаток на смартфон, що працює на Android (iOS планується пізніше, коли/якщо Apple відкриє доступ до NFC стороннім розробникам). Досить піднести банківську картку клієнта до смартфону, ввести суму до оплати і кошти надійдуть на рахунок торговця. Унікальність рішення для мікробізнесу в тому, що для прийому безконтактних платежів не потрібно додаткове обладнання.
- Зараз з'являється багато fintech -стартапів. Чи є сенс нові платіжні системи заточувати конкретно під наші реалії або краще орієнтуватися на глобальний ринок?
Максим Козенко:
Чим більше платіжних методів і технічних рішень, тим більша аудиторія покривається, тим український ринок швидше виросте з точки зору безготівкових платежів. Стартапам варто запускатися в Україні, тестувати свої ідеї тут, але з прицілом на глобальність і майбутнє.
- У вас так було з Fondy ?
Андрій Воронін: Fondy замислювався, як глобальний платіжний сервіс, не тільки для України. Ми краще розуміли потреби B2B-сегменту з прийому платежів і з цього почали. Стартували одночасно і тут, і там. Ми з України, тут краще відчуваємо ринок. Але плюс-мінус в той же час вийшли і на зовнішні ринки.
- Як по-вашому, перенасичений ринок для нових fintech -стартапів?
Андрій Воронін: Якщо говорити про payment, то я б не сказав. Тут проблема в тому, що у нас населення не готове масово платити в онлайні, тому на цьому ринку немає сенсу генерувати купу платіжних fintech-проектів.
Український ринок фінтеха досить низькомаржинальний. У країнах ЄС середня рентабельність транзакції для fintech-сервісу приблизно на 0,3% вище, ніж в Україні. Також у наших зарубіжних колег додатково включаються комісії за кожну транзакцію або за обслуговування торговця. Якщо той маленький, з невеликими оборотами, вони беруть фіксовану плату 10-50 євро в місяць. У них більше точок генерації маржинальності - це раз. А два - в принципі там ринок дозрів для онлайн-платежів, їх частка досить велика.
У нас частка платежів картками в онлайні - 4%. При цьому ринок електронної комерції в Україні з кожним роком показує велике зростання.
- Виходить, кожна друга покупка робиться онлайн, але не кожна друга і навіть двадцять друга оплата - онлайн?
Андрій Воронін:
Тут-то і помилка. В основному, у всіх статтях і статистикою пишуть "покупка в онлайні". На ділі ж це онлайн-замовлення, а реальна онлайн-купівля - ось ці 4%. Все-таки у нас залишається більше оплат через кеш-термінали і готівкою в руки при доставці. Тому ми припускаємо, що цей ринок стане вкрай цікавий через 5-7 років, коли частка онлайн-платежів наблизиться до 25-30%. А поки краще дивитися на глобальний розвиток.
- З приводу Apple Pay і Samsung Pay . Чому вони тягнуть з заходом і коли все-таки зайдуть?
Андрій Воронін: Може бути, частково це пов'язано з нашою "платять" аудиторією. Якщо її мізер, то, можливо, брендам просто нецікаво розгортати на нашому ринку цю технологію. Вона буде для них витратною і з точки зору інтеграції, і з точки зору маркетингу.
Максим Козенко: Якщо дивитися на фінансові показники, ринок e-commerce ріс в 2014-му році, але в доларовому еквіваленті падав. Вийшов на зростання тільки в 2016-м. Тому, можливо, платіжні провайдери зможуть розглядати наш ринок в найближчій перспективі року-двох.
- Чи продовжиться битва Apple - Samsung , але вже на фінансовій майданчику? Займуть вони якийсь вагомий шматок ринку платежів?
Максим Козенко: Це більше схоже на спробу стимулювати покупки флагманських моделей телефонів, які будуть підтримувати нові платіжні технології. Навряд чи це якийсь фінансовий розрахунок з точки зору отримання додаткового прибутку саме від транзакцій.
Андрій Воронін: Швидше за все, буде нелідирующа маса. Тому що ці сервіси знову-таки будуть дорожче, ніж стандартний еквайринг тих же карт в інтернеті або на землі. Ніхто безкоштовно не робить технології.
У випадку з Apple комісію йому платить банк-еквайєр, який його інтегрував. Виходить, банк крім сплати платіжних систем буде платити ще і Apple. Зросте собівартість операції, вона перекладається на торгову точку. Але торгова точка не особливо зацікавлена цей метод активно розвивати, тому що він буде дорожче.
Такі речі могли б отримати рух, якщо б платіжні системи як Visa і MasterCard розглядали глобальних виробників мобільних телефонів так, як зараз вони розглядають банки. І interchange (комісія) ділився б не тільки між банком, який випустив картку і який проеквайрил транзакцію, а також шматочок interchange відправлявся б мобільному виробнику, щоб не було необхідності підвищувати транзакцію для кінцевого споживача сервісу. Тоді ця технологія могла б набагато активніше розвиватися - її б підштовхували або "фізики", або торговці. Це глобальне рішення, зміна концепції. Але це суто моя думка.
