Чому зникли популярні смартфони HTC і що з компанією зараз

Колись HTC була справжньою зіркою у світі технологій. Саме вона створила перший у світі Android-смартфон, на піку успіху випереджала Nokia за ринковою капіталізацією та демонструвала високу конкурентоспроможність, а її пристрої лежали в кишенях мільйонів. Але де HTC сьогодні? На полицях магазинів її не знайти, ім'я покрилося пилом, а колишню славу змінила тиша. Як же це сталося?

Народження компанії

HTC (High Tech Computer Corporation) з'явилася на світ у 1997 році на Тайвані. Заснували її Шер Ван — донька одного з найбагатших людей країни, Ейч Ті Чо та Пітер Чоу. Спочатку компанія не гналася за славою: вони робили ноутбуки та кишенькові комп'ютери для великих брендів на кшталт HP, Compaq, Palm, Dell, а також пристрої для операторів на кшталт Vodafone та O2. Тоді компанії могли просто закуповувати у HTC партії готових пристроїв і випускати їх під своїм брендом. Ім'я самої HTC на них не світилося, але вже тоді було зрозуміло, що хлопці знають свою справу.

Золота ера

На початку 2000-х HTC почала виходити у світ. З'явилися бренди Qtek для Європи та США, Dopod для Азії, а у 2006 році компанія об'єднала все під іменем HTC. Вони стали головним партнером Microsoft, випускаючи пристрої на Windows Mobile — громіздкі, зі стилусами, але популярні серед тих, хто любив технології. HTC TyTN 2006 року підтримував 3G. Це був преміум з великим екраном і хорошою камерою.

Справжній злет почався у 2008 році, коли HTC разом з Google випустила HTC Dream (він же T-Mobile G1) — перший у світі смартфон на Android. З висувною клавіатурою і сирим Android 1.0 він розійшовся мільйоном штук за пів року.

Це був геніальний хід: поки Apple пишалася своїм iPhone, а Nokia чіплялася за Symbian, HTC і Google запропонували відкриту платформу, яка дала свободу розробникам і користувачам.

HTC взяла Android під крило, створивши оболонку Sense. У 2009 році вийшов легендарний HTC HD2. Цей монстр на Windows Mobile став культовим: фанати ставили на нього Android, Ubuntu, навіть MIUI. HD2 до цього часу гріє душу тим, хто застав ті часи.

Розвиваючи успіх, компанія випустила Nexus One у 2010-му — стильний, потужний, з чистим Android.

HTC стала синонімом інновацій: один з перших у світі смартфонів з підтримкою мереж 4G (модель Evo 4G працювала в мережі WiMAX, одній з перших технологій, що просувалися під брендом 4G), оболонка HTC Sense, яка зробила Android красивішим і зручнішим, і співпраця з Beats Audio підтверджували статус компанії як технологічного лідера.

До 2011 року успіх HTC був очевидним: компанія випередила Nokia за ринковою капіталізацією, а в США їхня частка на ринку смартфонів досягла вражаючих 24%. Здавалося, що тайванці ось-ось захоплять світ. Проте вже тоді почали проявлятися перші ознаки майбутніх проблем. Їхні численні лінійки — Desire, Sensation, Hero, Legend — почали плутати споживачів. У магазинах люди губилися: яку з десятка моделей вибрати? У той час як Apple пропонувала один iPhone на рік, а Samsung успішно просував свою єдину флагманську лінійку Galaxy S, у HTC навіть топові пристрої губилися серед безлічі інших моделей зі схожими назвами.

Тріщини у фундаменті

У 2012 році HTC спробувала навести порядок. Вони спробували спростити заплутаний модельний ряд, запустивши єдину серію One, яка включала флагман One X, середнячок One S і бюджетник One V. Ідея була хороша, але без слоту для карт пам'яті і з батареєю на 1800 мАг (у One X) продажі йшли в'яло. Прибуток у третьому кварталі 2012 року впав з $625 млн до $133 млн.

Поки Samsung і Apple нарощували міць, HTC вирішила, що їхній козир — це унікальний дизайн і преміум-якість. У 2013 році вони випустили HTC One M7 — смартфон, який досі згадують з теплотою.

Алюмінієвий корпус, шикарний екран, стереодинаміки — він був як твір мистецтва. Але от біда: через проблеми з постачанням унікальних компонентів для камери та корпусу старт продажів затримався, що дозволило Samsung Galaxy S4 захопити ринок. До того ж камера з "ультрапікселями" (менше мегапікселів, але більше світла) не виправдала очікувань, а ціна кусалася. Продажі йшли, але не так бадьоро, як у конкурентів. Продали 5 млн штук — успіх для HTC, але iPhone 5 пішов у 5 млн за три дні, а Galaxy S4 — у 10 млн за місяць. На початок 2013 року, ще до повноцінного запуску флагмана M7, частка HTC в США вже впала до 9,3%. Проте третій квартал 2013 року приніс компанії перші в її історії збитки — $101 млн. Пітер Чоу говорив, що "найгірше позаду", але це було самообманом.

А далі HTC почала упиратися. Замість того щоб слідувати трендам — зменшувати рамки, експериментувати з новими фішками — вони продовжували гнути свою лінію. HTC One M8 у 2014-му був хороший, але занадто схожий на M7, продажі розчарували, а реклама була дивною і неефективною (чого варта лише заплутана кампанія з Робертом Дауні-молодшим), що в підсумку призвело до збитків.

У 2015-му M9 і зовсім виглядав як привіт з минулого: ті ж товсті рамки, той же дизайн, коли ринок уже вимагав чогось свіжого. Смартфон став катастрофою: процесор Snapdragon 810 перегрівався, камера знімала гірше iPhone 6, дисплей програвав конкурентам.

Збитки зросли до рекордних $258 млн у другому кварталі 2015 року. Samsung тим часом штампував Galaxy з величезними екранами, а Apple полірувала iPhone до досконалості. HTC же ніби застрягла у своєму минулому.

Маркетинг у HTC теж кульгав. Їхній слоган "Quietly Brilliant" (Тихо Блискучі) ідеально описував цю проблему. Вони робили ставку на те, що їхні пристрої самі за себе скажуть — мовляв, якість і інновації помітять без гучної реклами. Але у світі, де Samsung і Apple витрачали мільйони на яскраві кампанії, така скромність зіграла проти них. Покупці просто не бачили, чим HTC краща за конкурентів, і бренд почав губитися на тлі галасливих суперників.

Останні спроби

Але HTC намагалася врятуватися. HTC 10 (2016) отримав новий дизайн і покращену камеру, але висока ціна і жорстка конкуренція його потопили. Тимчасовим порятунком стало партнерство з Google, в рамках якого HTC виробляла смартфони Pixel та Pixel XL. Це принесло компанії суттєвий дохід, але лише відтермінувало неминуче.

Ринок уже поділили між собою Apple, Samsung і китайські новачки, такі як Xiaomi і Huawei, які агресивно завойовували аудиторію, пропонуючи пристрої з флагманськими характеристиками за значно нижчою ціною.

У 2017 році компанія випустила непогані HTC U Ultra, HTC U11 і HTC U11+, але було вже занадто пізно, щоб це могло врятувати ситуацію.

Того ж року HTC зробила відчайдушний крок: продала Google частину свого мобільного підрозділу за $1,1 млрд. Угода включала команду з приблизно 2000 інженерів, багато з яких уже працювали над створенням смартфонів Pixel, а також невиключну ліцензію на інтелектуальну власність HTC. Бренд і право випускати смартфони залишилися у HTC, але по суті вона віддала свій мозок конкурентам.

Останній флагман, HTC U12+, вийшов у 2018-му. Він був непоганий, але пройшов непоміченим на тлі пристроїв інших виробників. Компанія почала уходити з великих ринків, втрачаючи дистриб'юторів і магазини. Мобільний підрозділ повільно згасав, а HTC переключилася на віртуальну реальність зі своїм шоломом Vive. VR стала для них новою точкою опори: ця ніша дозволила компанії переорієнтуватися та знайти свою аудиторію, хоча й не повернула HTC колишніх фінансових висот. Але смартфони? Вони перетворилися на дуже рідкісні середньобюджетні моделі, які ніхто особливо не помічає.

Так закінчилася історія одного з піонерів мобільної революції — компанії, яка колись стояла біля витоків Android і могла суперничати з гігантами, але не змогла втримати успіх у своїх руках.