
Дві колишні однокласниці, яким зараз трохи за сорок, давно не бачилися й зайшли до кулінарії при магазині випити кави. Обидві добрі жінки, ще зі школи вітають одна одну зі святами. Обидві працьовиті й мають вищу освіту, але життя в них склалося по-різному.
Біля вітрини вона не рахувала копійки, а брала те, чого хочеться цієї ж миті. Рахувати їх їй доведеться потім. Але того, кому грошей роками не вистачає, бажане «цієї ж миті» вабить сильніше.
Хто вони такі
Перша працювала вчителькою, але потім перенавчилася на логопеда. Вона вкладала гроші в навчання, з часом купила власний кабінет, веде фаховий блог у соцмережах і добре заробляє.
Друга теж здібна, але в неї не склалося. Зарплати не вистачає, висять кредити й борги. Чоловік робить ремонти, грошей у сім’ї мало. Вона сама каже про себе: «Рахую кожну копійку».
Що сталося біля вітрини
Друга однокласниця одразу попередила, що на картці ні копійки, і йти на каву не хотіла. Але подруга затягла її: «Я запросила, я й пригощаю». Вони взяли каву й тістечка.
Потім успішніша подруга запропонувала: «Куплю додому їжі, дозволь і твоїм дітям взяти. Обери що хочеш». На вітрині лежали качка в апельсиновому соусі, гарячий шашлик, пироги, риба.
Після умовлянь подруга нарешті обрала:
- салат зі свіжих овочів;
- руколу з крихтами сиру та беконом;
- карамелізовані бурякові кульки.
Усе це коштувало чимало. Та, що пригощала, вже куштувала такі кульки раніше, і вони їй не сподобалися. Вона м’яко зауважила: «По-моєму, не варто». Про ціну промовчала, було ніяково. Але подруга наполягла на своєму.
Як почувалася та, що платила
Жінка заплатила, але грошей було шкода. І не на саме частування, а на їжу, яка явно не варта своєї ціни. Собі на всю сім’ю вона взяла відбивні та великий гарячий пиріг із рибою й рисом, і це вийшло втричі дешевше. Їй було соромно підраховувати, хто на скільки набрав, але не рахувати не виходило.
Втручатися в чужий вибір після власних слів «обери що хочеш» було неделікатно, тому більше вона нічого не сказала. Розпрощалися вони тепло. Подруга була розчулена подарунком до сліз.
«Хто не рахує копійки, той рахує копійки»
Дрібниці часто виказують, як людина поводиться з грошима. Дрібні витрати майже ніхто не підсумовує в голові, і загальна сума набігає непомітно. Подруга рахує копійки щодня, а от біля вітрини не рахувала й брала те, чого хотілося саме зараз, а не те, що вигідно й смачно. А потім їй знову доведеться їх рахувати.
Попри це обидві жінки нормально живуть і дружать далі. Просто в однієї гроші є, а в другої немає.
Погляд з іншого боку
Коли грошей роками не вистачає, думки зайняті лише сьогоднішнім днем. Тому, хто весь час собі відмовляє, важче встояти перед дрібницею, яка для інших давно стала звичною. Може, ситний пиріг вона й сама вдома спече, а от свіжий салат узимку не купить собі ніколи.
- Якщо пригощаєте ви, краще одразу натякнути, на що ви розраховуєте (наприклад, «давай дітям візьмемо пиріг і щось до чаю»), ніж виправляти людину потім.
- Якщо пригощають вас, заведено брати щось середнє, не найдорожче й не найдешевше.




















Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!