Звідки стільки молока та масла в магазинах, якщо ми зовсім не бачимо корів?

Ми живемо в містах, їздимо трасами, бачимо склади, торгівельні центри та нескінченні фури з продуктами — а корів майже не зустрічаємо. Навіть коли проїжджаєш через села, стадо на луці тепер бачиш нечасто. Водночас в магазині ціла стіна молочки: десятки брендів, варіантів жирності та паковань. Здається, ніби молоко береться нізвідки.

Корів в Україні у кілька разів менше, ніж у 1990 році, молока — у три з половиною рази менше. Полиці повні, тому що кожна корова дає майже втричі більше, ніж тоді, молочного ми їмо майже вдвічі менше, а магазин наповнюють ферми, де корови стоять у корівниках.

Скільки корів було і скільки залишилось

Наприкінці 1990 року в Україні було 8,4 млн корів. Три з чотирьох стояли на фермах колгоспів і радгоспів, решта — у дворах. У країні надоювали 24,5 млн тонн молока на рік.

На початок 2026 року корів залишилося близько мільйона, а молока за 2025 рік отримали 6,9 млн тонн. Більша частина цього спаду сталася давно: ще у 2021 році корів було вп'ятеро менше, ніж у 1990-му, а молока — майже втричі.

Тож відчуття не обманює: корів справді стало мало.

Чому одна корова тепер дає майже як три

У 1990 році корова на фермі давала менш ніж три тонни молока на рік — близько восьми літрів на день. Сьогодні на промислових фермах середній надій — близько 8,2 тонни, це приблизно 22 літри на день. А найкращі ферми отримують понад 12 тонн.

Причини — молочні породи та селекція, точний раціон, ветеринарія та доїльні установки. За надоєм українські ферми вже вийшли на середній рівень Євросоюзу, де корова дає близько 8,1 тонни на рік.

Корова у дворі теж дає більше, ніж раніше, — близько 4,6 тонни на рік проти 2,6 тонни у 1990-му. Але до фермерської їй далеко.

Змінилися і ми самі. У 1990-му на людину на рік припадало близько 373 кг молока та молочних продуктів, зараз — близько 209 кг. Щоб заповнити полиці, тепер потрібно набагато менше молока.

Де утримують корів, що забезпечують магазини

Понад половину молока в Україні досі надоюють у дворах — у 2025 році це 53,5%. Тільки до супермаркету воно майже не доходить. Дворове молоко переважно залишається в селі: його п'ють самі, продають сусідам, на ринку, частину здають заготівельникам.

На молокозаводи понад 90% сировини надходить із промислових ферм. Це близько 390 тисяч корів — і саме їх ми не бачимо.

Великі ферми тримають корів цілий рік у корівнику з вигульними майданчиками: так простіше механізувати роздавання корму, доїння та прибирання. Траву, сіно та силос привозять до годівниць. Пасти таке стадо було б важко: на ферму в тисячу голів потрібно 500-1000 гектарів луків, а пасовищний сезон у нас триває близько п'яти місяців.

Самі ферми розташовують осторонь від житла, найбільші — за кілометр від будинків і далі. Містянин повз них просто не проїжджає.

Скільки молока йде на масло, твердий і кисломолочний сир

З ферми молоко везуть у цистерні на завод. Там його очищують, розділяють на вершки та знежирену частину, доводять до потрібної жирності, пастеризують — і вже з цього роблять питне молоко, кефір, вершки, сир, сир кисломолочний і масло.

Масло — найбільш «ненажерливіший» продукт: на кілограм звичайного вершкового йде близько 23 літрів молока, на 200-грамову пачку — близько чотирьох із половиною. На кілограм твердого сиру — 9-10 літрів, на кілограм кисломолочного сиру — приблизно 8-9.

Масло чи спред: що пишуть на пачці

Коли йдеться про магазинну молочку, багато хто згадує пальмову олію. Україна ввозила її від 100 до 250 тисяч тонн на рік. Іде вона в маргарин, кондитерські вироби та випічку, а також у спреди — суміші вершкового та рослинного жиру.

У масло, сир, сметану, кефір, ряжанку та сир кисломолочний рослинні жири додавати не можна. А продукт, де вони є, не можна називати молочною назвою: суміш вершкового та рослинного жиру продається як спред або жирова суміш, але не як масло.

Якщо частину звичного інгредієнта замінили іншим, це має бути написано поруч із назвою, великим шрифтом. Тож достатньо прочитати назву на пачці: «масло вершкове» і «спред» лежать поруч на одній полиці, але це різні продукти.