Двоє під одним дахом витрачають менше, ніж ті самі двоє в різних квартирах. Це знає кожен, хто хоч раз знімав житло навпіл. Цікавіше, наскільки менше. У статистиків на це питання є число, і в Україні воно своє.
Друга людина в сім’ї «коштує» 70% першої
Щоб порівнювати, як живуть сім’ї різного розміру, Держстат із 2011 року рахує людей у домогосподарстві з поправкою. Першу людину беруть за одиницю, кожну наступну — за 0,7. Сім’я з трьох осіб для статистики не три, а 2,4.
Частина витрат, пояснює Держстат, майже не залежить від того, скільки людей живе в домі: плата за житло й паливо, речі, які купують на роки. Коли в квартирі з’являється друга людина, ці витрати не подвоюються.
У побутових цифрах це виглядає так. Якщо одному на звичне життя потрібно 10 000 гривень на місяць, то парі на таке саме життя за поправкою Держстату потрібно 17 000, а не 20 000. Кожен із двох живе на 8 500 так само, як жив би один на 10 000.
За шкалою Євростату економія ще більша. Другого дорослого він бере за половину, і парі з того самого прикладу «вистачає» 15 000. Єдиного правильного числа немає, статистики обирають його за домовленістю. Але жоден із цих розрахунків не вважає другу людину за цілу.
Що ділиться на двох
Перше, що ділиться, — житло. Дві окремі квартири означають дві оренди або два набори рахунків, а в одній квартирі рахунок один.
В українській комуналці теж є платежі, які не залежать від кількості мешканців. Опалення, якщо на батареях немає приладів, що рахують тепло кожної квартири, ділять за площею. Внесок в ОСББ або управителю на утримання будинку теж рахують за площею квартири. Інтернет зазвичай оплачують за договором на підключення, скільки б людей ним не користувалося.
За доставку газу платять рівними частинами весь рік. Кількість мешканців тут не враховують, беруть лише те, скільки газу квартира спалила за минулий рік. Якщо газ іде лише на плиту і його пішло мало, рахують мінімум 39 кубометрів на рік. Поки квартира не виходить за цей мінімум, одинак і пара платять за доставку однаково.
З технікою те саме. Холодильник, пральна машина й плита одні на двох.
Чим більшу частину бюджету з’їдають такі рахунки, тим помітніша вигода від того, що їх ділять. Тому ця вигода найвідчутніша для сімей із невеликим доходом. Це підтвердили й економісти, які дослідили бюджети сімей за 20 років. Ще вони помітили, що вигода спільного життя за ці роки не зменшилася, хоча жити одному стало зручніше.
Що зростає з кожною людиною
Вода, електрика й сам газ ідуть за лічильниками, і тут другий мешканець додає стільки, скільки витрачає. Витрати на їжу теж зростають, але повільніше, ніж кількість людей.
Міністерство сільського господарства США підрахувало, що 1988 року самотня людина витрачала на їжу майже вдвічі більше, ніж кожен член сім’ї з п’яти. Одна з причин у тому, що великі сім’ї купують великі упаковки, які частіше, хоч і не завжди, дешевші в перерахунку на кілограм.
За тими самими підрахунками, одинаки майже половину харчового бюджету витрачали в кафе та на страви на виніс, а сім’ї з п’яти осіб — менш як третину.
Річ не лише в зручності. Дохід самотньої людини не ділиться на кількох, тож грошей на себе в неї, за підрахунками економістів, зазвичай більше, і вона може частіше дозволити собі кафе.
Чому пари не завжди витрачають менше
Статистики США порівняли витрати людей 21-29 років у 2008-2009 роках. Бездітні пари витрачали на людину майже стільки ж, скільки одинаки, близько 26,7 тисячі доларів на рік. На житлі та їжі пари економили, але більше витрачали на машину. Її мали три пари з чотирьох і лише трохи більше половини одинаків. Та й заробляли пари на людину приблизно на третину більше.
Зате в пар 27-29 років різниця була помітна. На людину вони витрачали приблизно на 7 200 доларів на рік менше за одинаків, і більше половини цієї різниці давало житло. У перерахунку на людину воно обходилося їм більш ніж на чверть дешевше.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!