Саме на Святвечір виник обряд приготування першої куті, її ще називали багатою, оскільки, крім неї готували 11 пісних страв, серед яких в обов'язковому порядку борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар). Страви мають бути пісними, оскільки Святвечір припадає на останній день Пилипівського посту.
Кутю традиційно готували з пшеничних або ячмінних зерен (на півдні України з рису). Перед тим їх вимочували у воді, товкли в ступі, сушили і знову били, щоб остаточно звільнити від луски.
Не менш важливими у Святвечір були й ворожіння та заклинання. Скажімо, хлопець, який не хотів, аби до його дівчині засилали сватів інші парубки, йшов увечері до млина, брав три тріски, загортав їх у ганчірку і таємно встромляв у одвірок нареченої.
Дівчата у свою чергу йшли купатися в ополонці. А удома розплітали волосся, брали в руки хліб і, тричі обійшовши оселю, дивились у вікно, де начебто «має показатися доля».
Крім того, дівчата мили посуд і виносили його на вулицю, постукуючи в миски; звідки озветься пес, туди піде заміж. Потім підходили до вікон сусідів: якщо чули слово «сядь» – не пощастить вийти заміж, а коли «йди» – в цьому році прийдуть свати.
Якщо дівчина хотіла вийти заміж, то підходила до хліва і слухала, як поводять себе свині: тихо сплять – в родині буде лад, а коли кричать – у сім'ї будуть часті сварки.
