«Миколині свята» – великомучениця Варвара, преподобний Сава, святитель Миколай Чудотворець

А йому передують два дні, в яких Церква згадує пам'ять святої великомучениці Варвари (17 грудня) й Преподобного й богоносного Сави Освященного (18 грудня), передає Ukr.Media.

Попри те, що в сучасному українському суспільстві знають лишень про Миколая Чудотворця, в глибоку давнину нашого народу дні пам'яті усіх трьох святих називали «Миколиними святами». То чи це збіг, а чи, радше, випадковість те, що пам'ять цих святих Церква святкує день за днем? Пояснює о. Василь Рудейко, заступник Голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.

Свята Варвара – дівиця, що служила Богові, піддаючись тортурам

Майбутня великомучениця Варвара народилася 273 року на території сучасної Туреччини, тоді, коли відбувалися перші гоніння на християн. Її батько Діоскор був поганином. Без його відома вона прийняла хрещення. Її стратили за наказом батька разом із Святою Іуліанією в 306 році.

«Тож, як бачимо, молода дівиця Варвара служила Богові, піддаючись тортурам. Вона величається як великомучениця, хоча в літургійному календарі не визначена особливо. І це дивно…» – зазначає о. Василь.

На іконах cвята великомучениця Варвара зображена молодою дівчиною з чашею в руках. На думку священика, вірогідно тому, що в багатьох країнах Заходу і Сходу вона почитається, як помічниця для вмираючих: «А чаша, як відомо, є символом Пресвятої Євхаристії, яку приймає вмираюча людина». У літургійних піснеспівах вона почитається, як «та, яка визнавала Пресвяту Тройцю». «Залишається невідомим те, чому cСвята Варвара в народі є дуже почитана, а в літургійній традиції вона належить до рангу менших святих», – розповів о. Василь Рудейко.

Преподобний Сава Освященний – монаший лідер християнської античності

Коли поглянемо на життєпис святого Сави, то побачимо, що він народився в Каппадокії 439 року. Сава рано вступив в монастир: у вісім років він пішов до кеновійного монастиря у Флавіані біля Кесарії. Відомо, що його батьки загинули і їхнім майном розпоряджалися дядьки Сави. Часто між дядьками виникали майнові суперечки, унаслідок яких він й вирішив стати ченцем. Він жив у багатьох монастирях і в певний час вирішив вести більш аскетичний спосіб життя на самоті.

«Святий Сава зібрав навколо себе учнів-послідовників і засновував монастирі. Його лаври були багатонаціональні і багатомовні (серед мов: грецька, вірменська, кесарійська). Для них він укладав устав», – розповідає о. Василь.

За словами літургіста, заснована лавра святим Савою стала однієї із провідних центрів для Візантійського християнства: «У нашому народі він менш шанований, однак наша Церква користується богослужбовим уставом, що був створений в його монастирях. Те, чим ми живемо і керуємося в нашому літургійному житті, було укладено в монастирях святого Сави».
Цікаво, в цих монастирях зростало й покоління піснеписців, які написали найкращі піснеспіви на великі свята літурійного року. Наприклад, Йоан Дамаскин, Косма Маюмський.

Церква святкує його пам'ять Вечірньою з Литією з благословенням хлібів. А в іконографії його зображають звичайним монахом, інколи із закритою частиною обличчя, яка обгоріла під час однієї із подорожей в пустелю. Помер святий Сава 532 року.

Святий Миколай – єпископ-добротворець

Святий Миколай народився близько 275 року на території сучасної Туреччини в сім'ї заможних та глибоко віруючих батьків. Ставши єпископом в Мирах Лікійських, він брав участь в I Нікейському Соборі, що засудив аріанство і відкинув неправдиве вчення про те, що Ісус Христос – звичайна людина, а не Бог.
На думку експерта, феномен Святого полягає не в його чудотворності, а добротворності. А ще, за словами о. Василя, святий Миколай – той, який не стояв збоку, коли потрібно було свідчити правду. Наприклад, святе передання свідчить, що він настільки активно дискутував з Арієм на Нікейському Соборі, що вдарив його по обличчі не маючи сили слухати його єресі. Помер єпископ приблизно 342 року.

«Ми повинні розуміти, що не в чудесний спосіб у тодішнього єпископа Миколая з'являлися гроші, а він їх збирав, щось від себе чи від єпархії відривав, і давав тим, хто їх потребував. Таке чудо може кожен із нас творити. Суть християнського чудотворіння полягає в тому, що навіть незаможні люди повинні ділитися з тими, хто є ще біднішим», – вважає він. Тож, за його словами, в цьому потрібно наслідувати святого Миколая. В іконографії святий Миколай зображується, як єпископ з бородою в омофорі.

Як висновок, на переконання літургіста, почитання усіх трьох святих разом є випадковістю. Попри те, що всі вони є різними та спільною в них була любов до Христа, яка проявлялася в різних перспективах, в різні способи. «Свята Варвара – дівиця-мучениця, яка сповідувала Христа своєю смертю, святий Сава – монах, який заснував монастирі, які визначили хід богослужбового життя Церков Візантійської традиції, святий Миколай – єпископ, який сповідував Христа, роблячи добро», – переконаний о. Василь Рудейко.