Чим залучатимуть туристів в Україну

У найближчу декаду український туристичний ринок може змінитися до невпізнання — Кабмін затвердив стратегію розвитку туризму і курортів до 2026 року. Нововведення поділяються на п'ять напрямків: безпека туристів, нормативно-правова база, туристична інфраструктура, людські ресурси і маркетинг туризму. Про нововведення, які чекають на мандрівників та внутрішній туризм в цілому, передає Ukr.Media.

ПРОФІТ. Як стверджують автори, втілення туристичної стратегії може зробити істотний внесок у зміцнення української економіки: "Сфера пов'язана з діяльністю понад 50 галузей. Загальна кількість робочих місць, які прямо або опосередковано стосуються туризму, становить 11%". Плани на найближчі пару років амбітні: до 2019-го кількість іноземних туристів хочуть збільшити в 1,5 рази — до 19-20 млн на рік (у 2015-му ця цифра становила 12,9 млн), кількість туроб'єктів — до 10,2 тис. (було 6,8 тис.) і робочих місць — до 132 тис. (замість 88 тис). Крім того, надходження до місцевих бюджетів хочуть збільшити в 2 рази — до 74,2 млн грн (замість 37,1 млн у 2015-му), а надходження до держбюджету — до 3,4 млрд грн (з 1,71 млрд).

"Також передбачається збільшення витрат туристів під час подорожей по Україні до 80 млрд до 2026 року та збільшення обсягу капітальних інвестицій у турсферу до 6,6 млрд грн на рік", — зазначають автори концепції. Гроші на розвиток планують брати з держбюджету, місцевих бюджетів, міжнародних кредитів і в інвесторів. Щоправда, ціна питання поки під питанням — кажуть, суми рахуватимуть залежно від конкретних завдань і передбачених у державному бюджеті коштів.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ. Так, для безпеки іноземних туристів пропонують створити гарячу лінію, де їм будуть надавати необхідну консультацію і приймати скарги. Також поговорять про спрощення отримання віз для іноземців.

"Зараз всі візи коштуватимуть $65 (до квітня 2017 коштували $85. — Авт.), отримати їх можна буде протягом п'яти днів (зараз термінову візу роблять протягом 10 днів. — Авт.). Тепер можна буде пройти співбесіду по скайпу з консулом та надіслати поштою документи в посольство. Також близько 50 країн мають право отримати візу прямо в консульських пунктах у наших аеропортах", — говорить начальник управління туризму і курортів Мінекономрозвитку Іван Ліптуга.

Щоб активніше залучати інвесторів і туристів, пропонують підготувати каталог інвестпроектів наших курортів, брати участь у міжнародних ярмарках і виставках. "Зараз Україна представлена на виставках завдяки середньому і малому бізнесу, які скидалися на оренду площі. Наприклад, стенд 50 кв. м коштує близько 50 тис. євро. А поруч стоїть стенд Туреччини в 10 тис. кв. м — яка конкуренція?" — каже Ліптуга.

Саме для підвищення конкурентоспроможності українського туристичного продукту обіцяють розробити маркетингову стратегію бренду України, створити мережу регіональних турбрендів (міст, областей, курортів) і запустити на декількох мовах портал "Відвідай Україну". Для цього у бюджеті на 2017-й заклали 31 млн грн. "І це вперше за кілька років! Але знову-таки в перекладі це трохи більше $1 млн. Для порівняння: Грузія щорічно виділяє на рекламу, прес-тури та виставки $20-25 млн", — говорить директор Центру туристичної інформації Володимир Царук.

Також туристичну галузь пропонують розділити на сектори і займатися їх плановим розвитком залежно від пріоритетності для країни. Серед таких: міський, зелений, сільський, етнічний, культурно-пізнавальний, подієвий, медичний, гастрономічний, релігійний, гірський, пригодницький, науковий, круїзний туризм і навіть шопінг.

"Пріоритетом для нас зараз є діловий туризм — люди, які приїжджають на конференції і по бізнесу. Ще один пріоритет — молодіжний туризм. А саме — мандрівники, які прилітають на нових лоукостах, — пояснює Царук. — Ну і, звичайно ж, не можна забувати про оздоровчий і зелений туризм — сфери, які є сьогодні дуже перспективними, але нерозвиненими".

Зірки за бажанням. Працівників турбізнесу теж торкнуться новації: стратегія передбачає скасування ліцензій для туроператорів і право готелів добровільно (зараз зобов'язані) визначати свою категорію. "Замість ліцензій буде реєстр (туди можна буде потрапити, виконавши певні вимоги і бути виключеним за порушення. — Авт.), — пояснює Володимир Царук. — Готелі зможуть самі подавати заявку на кількість зірок, але "присуджувати" будуть гості та громадськість — це має послабити тиск на бізнес".

Контролювати все буде національна туристична організація: вести статистику і відповідати за координацію учасників ринку. Також можуть запрацювати Держкадастри курортних територій та природних лікувальних ресурсів.