Свята княгиня Ольга – що ми знаємо про неї?
Це, певно, найвідоміша особа жіночої статі за всю нашу писану та неписану історію.
Свята Ольго, Ти була княгинею української землі, Ти була рівноапостольною у голошенні святої віри в Україні. До Тебе кличе ввесь наш народ, як до могутньої заступниці в небі. Отож, свята княгине, опікуйся нами. Будь нам матір'ю в небі, як була Ти матір'ю українському народові на землі. Випроси нам ласку, щоб у всіх наших родинах і в цілому народі славилося ім'я боже і зберігались божі правди. За твоїми молитвами, свята наша заступнице, українська молодь нехай виростає у скромності, люди середніх літ нехай служать побожністю і працьовитістю, а старші нехай добрим прикладом та порадою ведуть український народ до святости і добробуту. Могутня заступнице України, свята княгине Ольго, молися за нас. Амінь.
(молитва до Святої Ольга)
Свята рівноапостольна княгиня Ольга є однією з найповажніших святих українського народу. Адже вона була першою християнкою на великокняжому престолі, просвітителькою та водночас сильною та вольовою правителькою.
ЇЇ правління почалося в 945 р. після смерті її чоловіка Ігоря. Хоча номінально великим князем був її син Святослав, та він був ще занадто малим і вся влада фактично належала Ользі.
Згідно із літописами Ольга родом з під Пскова. Вона була не знатного роду, скандинавського походження, про що свідчить її ім'я (Helga – із скандинавської „свята”). Коли князь Ігор перебував в тих місцях, дівчина полонила його серце своєю красою та мудрістю. Незабаром вона стала його дружиною.
Після повернення з походу на греків в князя народився син Святослав. Невдовзі Ігор був вбитий древлянами. Побоюючись помсти, древляни захотіли посватати Ольгу зі своїм князем Малом. Проте княгиня спочатку знищила сватів, а потім заставила до покірності народ древлян.
Ось як описують її помсту давньоруські літописці:
1. Коли прибули до неї свати – 20 древлянських вельмож, Ольга наказала закопати їх живцем разом із човном, на якому вони прибули. Княгиня виглянула з терема і запитала: „Чи задоволені ви честю”, на що посли закричали: „Ох! Гірше нам від Ігоревої смерті!”
2. Ольга попросила для поваги надіслати нових послів із числа вельмож, що з радістю одразу було виконано древлянами. Княгиня знищила і їх, спаливши їх в лазні, де вони купались, готуючись до зустрічі з нею.
3. Ольга з невеликою дружиною приїхала в землі древлян, щоб згідно звичаю справити тризну на могилі чоловіка. Напоївши древлян, Ольга наказала їх рубати. За переказами зарубали п'ять тисяч чоловік.
4. Київська дружина, на чолі з Ольгою пішла в похід на древлян. Було взято в облогу добре укріплене місто Іскоростень, та проте захопити його ніяк не вдавалося. Тоді київська княгиня пішла на хитрість, наказавши, як данину з кожного дому дати голубів, обіцявши, за це покинути місто. Отримавши голубів, Ольга наказала прив'язати їм до лапок тліючі гілки і випустити. Птахи, звичайно ж, полетіли додому. І ось, невдовзі, місто запалало.
Після цього опір древлян було зламано. І більш ніхто з данників не смів опиратись.
Прийшовши до влади Ольга взялась наводити порядок всередині країни. Вона встановила фіксовану її величину для кожного підкореного племені та народу. Також вона взялась за розвиток високодохідних промислів. Для цього вона вирушила на Новгород, встановлюючи по дорозі лови та погости.
Навівши порядок на Русі, княгиня взялась за зовнішні відносини. Підписавши договір з Візантією Ольга прийняла християнство. Щодо цього існує версія, що Ольга пішла в нову релігію, злякавшись помсти від своїх підданих – язичників. Адже за тих часів, при смерті чоловіка, жінка була зобов'язана вчинити самогубство. Майбутня княгиня цього не зробила, що викликало велику неприязнь до неї з боку її оточення. Боячись за своє життя, Ольга оточила себе найманцями із числа варяг християн, і надалі сама вирішила прийняти християнство.
З 964 р. Ольга відійшла від справ і князювати почав її син Святослав. Проте коли в 968 році Святослав був у Переяславці на Дунаї Ользі прийшлось займатись обороною Києва.
Померла княгиня Ольга 24 липня 969 року. Поважаючи волю матері, Святослав дозволив її поховати за християнським звичаєм.
В 1547 році Ольга була зачислена до лику святих рівноапостольних. 24 липня ми святкуємо іменини Ольги.