Щорічно 3 листопада в США відзначається Національний день сендвіча (National Sandwich Day), з метою вшанувати один з найпопулярніших продуктів на американському континенті, передає Ukr.Media. Треба сказати, що сьогодні це свято популярний не тільки в Америці, але і в багатьох західних країнах, і це не дивно.
Адже сендвіч (сандвіч) – це, по суті, бутерброд – дві скибочки хліба або булки, між якими покладена будь-яка начинка (це може бути м'ясо, риба, ковбаса, сир, джем, арахісове масло, зелень або будь-які інші інгредієнти). До речі, звичайний бутерброд можна назвати «відкритим» сендвічем.
І свою історію сендвічі як страва (без назви) ведуть з незапам'ятних часів. Відомо, що ще в 1 столітті іудей Хіллел Вавилонянин (який вважається вчителем Христа) ввів великодню традицію загортати суміш з подрібнених яблук і горіхів, змішаних зі спеціями, в шматок маци. Ця їжа уособлювала страждання єврейського народу. А в середні століття існувала традиція подавати тушковане м'ясо на великих шматках черствого хліба, які в процесі вживання їжі просочувалися соком, що було дуже ситно і дозволяло заощадити на м'ясі. Зустрічаються в літературі і інші приклади, але своє ім'я «сендвіч» це блюдо отримало, як свідчить легенда, в 18 столітті.
Настільки звучне ім'я воно отримало на честь Джона Монтегю (1718-1792), 4-го графа Сендвіча, англійського дипломата і державного діяча, Першого лорда Адміралтейства. До речі, його іменем названі і Південні Сандвічеві острови, відкриті Джеймсом Куком під час його третього кругосвітнього плавання.
Згідно з найпоширенішою версією, «сендвіч» був «винайдений» Монтегю заради швидкого перекусу під час карткової гри. Так, на жаль, все так банально. Граф був завзятим гравцем і міг проводити за гральним столом практично добу. І, природно, коли був голодний, йому приносили поїсти. Саме в ході такої багатогодинної гри переможений суперник в запальності звинуватив графа, що він своїми брудними пальцями «кропить» карти. І ось, щоб більше такого не траплялося, граф наказав своєму слузі подати шматок ростбіфа, покладеного між двома скибками хліба. Це дозволило йому продовжити гру, не перериваючись на перекус, але і не забруднивши карти.
Всім, хто був тоді свідком такого рішення, воно дуже сподобалося, і незабаром такий оригінальний бутерброд «як у Сендвіча», або «по-сэндвичски», став весь популярний у місцевих запеклих картярів. Так народилася назва «нового блюда», яке змінило кулінарний світ. Адже вважається, що так з'явився фаст-фуд.
Дуже швидко страва з назвою «сендвіч» поширилося по тавернах Англії і далі за її колоній, а в 1840 році в Америці вийшла поварена книга, написана англійка Елізабет Леслі, в якій вона описала перший рецепт сендвіча з шинкою і гірчицею. До початку 20 століття сендвіч вже завоював всю Америку як зручна і дешева їжа, особливо після того, як пекарні стали пропонувати на продаж нарізаний заздалегідь хліб, що істотно спростило споруда сендвічів. Сьогодні сендвічі відомі по всьому світу, а американці навіть заснували в честь нього окремий національний свято, так як все таки вони були і залишаються найбільшими прихильниками цієї страви. Практично жоден ланч не обходиться без сендвічів.
В Америці існує величезна кількість різноманітних сендвічів і не меншу кількість різних кафе і ресторанчиків, де їх можна з'їсти. Найвідоміший сендвіч – з арахісовим маслом і джемом, а ще – BLT (бекон, листя салату і помідори), Монтекрісто (з індичкою і швейцарським сиром, обсмажений у фритюрі, подається з цукровою пудрою), Дэгвуд (висотна конструкція з численних шматків хліба, м'яса, сиру та салату), Муфулетта (набір копченостей на білій булочці з дрібно нарізаними оливками), Рубен (з квашеною капустою, швейцарським сиром і пастрами) і ще безліч інших.
За статистикою, американці з'їдають близько 200 сендвічів на людину в рік. Найбільшими у світі виробниками сендвічів є мережі ресторанів mcdonald's, Subway, Burger King. 75% закусочних, пунктів швидкого харчування, супермаркетів і вуличних лотків в обідню перерву відзначають, що найбільш привабливим товаром є саме сендвіч. Це блюдо займає друге місце серед продуктів (після фруктів), які їдять на ланч. У цій країні його люблять практично всі, незалежно від віку і соціального статусу.
До речі, гамбургери і хот-доги – це похідні все того ж сендвіча. Але за даними Американської асоціації ресторанів, найбільш популярним сендвічем в Америці є гамбургер – він пропонується в меню практично всіх ресторанів країни, і 15% американців їдять гамбургер на ланч.
Взагалі, у світі існують сотні різних рецептів, солодких і солоних, пряних і низькокалорійних сендвічів. Тільки в Америці, в різних штатах є свої особливі рецепти сендвіча. Так, в Алабамі між шматками хліба кладуть куряче м'ясо зі спеціальним білим соусом барбекю, на Алясці – лосось, в Каліфорнії – авокадо, помідори, курку і салат, на Гаваях – курку і ананаси, в Бостоні – смажені молюски, в Мілуокі – сардельки і квашену капусту, в Нью-Йорку – копчену яловичину або солонину, в Чикаго – яловичину по-італійськи, у Філадельфії – м'ясний стейк накривають плавленим чеддером, а в Майамі об'їдаються кубинськими сендвічами з смаженою свининою, скибочками шинки, швейцарським сиром і солоними огірочками.
В Іллінойсі роблять особливий відкритий сендвіч з підсмаженого шматочка хліба, будь-якого виду м'яса, особливого сирного соусу і картоплі фрі. У Массачусетсі популярний солодкий сендвіч: між двома шматочками підсмаженого білого хліба укладена горіхова паста і розтанув зефір, а в Міссісіпі на підсмажену круглу булочку кладуть гірчицю, цибулю, два обсмажених свинячих вушок, а зверху поливають гарячим соусом. Штат Монтана відомий своїм чорничним сендвічем з сирним сиром, а в Західній Вірджинії особливо люблять сендвічі з горіховим маслом і місцевими яблуками.
А ще, наприклад, один з лондонських супермаркетів не так давно запропонував своїм покупцям безпрецедентно дорогий сендвіч за 85 фунтів стерлінгів. Начинка складалася з ніжних шматочків мармурової яловичини Wagyu, шматочків фуа-гра, елітного сиру Brie de meaux, майонезу з олії трюфелів, з часточками помідорів черрі, салатом рукола і солодкого перцю. Вся ця багатошарова конструкція подавалася у фірмовій упаковці.
Ставши частиною національної кулінарної культури в США і Великобританії, сьогодні сендвічі популярні і в інших країнах світу. В Росію та інші країни пострадянського простору ці закриті бутерброди дісталися лише на початку 1990-х років, у міру розвитку мереж швидкого харчування, які і виробляють основну масу сендвічів.
Сам же свято – День сендвіча – відзначається в США в основному кафе і ресторанами, де проводять різні змагання, як серед кухарів на найсмачніший або оригінальний сендвіч, так і серед відвідувачів – традиційно в цей день відбуваються гастрономічні змагання зі швидкісного поїдання сендвічів.
Ви також можете приєднатися до цього смачного свята, приготувавши сендвіч за власним оригінальним рецептом для себе, своїх рідних та друзів. Адже, по суті, звичайний шматок м'яса (сиру, овочів або фруктів), покладений між двома скибочками хліба, вже може претендувати на високе звання «сендвіч».
