5 листопада - Всесвітній день поширення інформації про проблему цунамі

Всесвітній день поширення інформації про проблему цунамі (World Tsunami Awareness Day) встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (A/RES/70/203) у грудні 2015 року за ініціативою представників Японії, передає Ukr.Media. Ця країна, яка перебуває в сейсмонебезпечному регіоні, накопичила значний досвід попередження і ліквідації наслідків від цунамі.

Засновуючи подібний день, ООН переслідувала декілька цілей. Одна – підвищення обізнаності громадян та представників державних структур про особливості такого стихійного лиха, як цунамі. Інша – вироблення практичних кроків на шляху запобігання можливих руйнівних і згубних наслідків від цього стихійного лиха. Це напрямок, пов'язаний з угодою про зменшення небезпеки від стихійних лих, стало активно розвиватися в ООН в 2005 році після страшного цунамі 2004 року.

Дата проведення Дня – 5 листопада – також була обрана з ініціативи японської делегації. Цей вибір пов'язаний з історією «Инамура-но-хі» про селянина, який 5 листопада 1854 року пожертвував своїм майном, щоб врятувати жителів свого села. Він підпалив свій урожай, попередивши про небезпеку жителів села, завдяки чому вони врятувалися. Після цунамі він взяв найактивнішу участь у відновленні села.

Людина завжди жив з водою, бо не може без неї жити. Вона може бути тихою і гладкою, даруючи радість і спокій, але її лагідність може відразу змінитися на гнів, і тоді вона здатна сіяти в серця жах. Вона може давати, але може і віднімати. Вона завжди змушує пам'ятати про те, що вона – стихія, і горе тому, хто забуває про це або нехтує цим. Повінь, сель, буря – найбільш часто відбуваються стихійні лиха, пов'язані з водою, з якими доводиться стикатися людині.

Є ще одне стихійне лихо, пов'язане з водою – це цунамі – це серія морських гравітаційних хвиль, що утворюються в результаті великомасштабного обурення в товщі морської води. Слово «цунамі» походить від двох японських слів – «цу» (гавань, порт) і «нами» (хвиля).

На відміну від штормових хвиль ця хвиля зачіпає не тільки поверхневі шари води, а включає в себе і водну масу в товщі океану. Протяжність цунамі складає сотні кілометрів. Швидкість руху цієї хвилі в океані становить понад 700 км/год, перевищуючи швидкість вітру.

Висота хвилі не завжди є визначальним цунамі фактором. Часом висота цунамі в прибережній зоні і досягає декількох десятків метрів, збільшуючи і без того його руйнівну силу, але іноді це стихійне лихо виглядає як серія сильних приливів і відливів, при яких також затоплюються значні прибережні райони.

Основною причиною, що породжує цунамі є підводні землетруси з високою магнітудою (як правило, вона становить понад 7 балів). Не всі вони викликають народження гігантської хвилі. Однак чим сильніше землетрус, тим вище ймовірність виникнення цунамі. Крім землетрусів, які є причиною цунамі більше, ніж у 80% випадків, в якості причини виникнення хвилі можуть стати сильні зсуви, льодовиків, виверження вулканів, а також падіння в океан метеоритів.

І хоча це стихійне лихо трапляється рідше, ніж інші, і має відносно невелику тривалість у часі, але це анітрохи не применшує його характеру. А характер прояву цунамі – це раптовість і стрімкість, помножені на колосальну силу водної маси, оформленої у вигляді величезної хвилі і нападає на прибережні райони суші.

Не дарма цунамі відносять до числа найбільш небезпечних і смертельних стихійних лих. Це підтверджується й статистичними даними. Минуле 20 століття було відзначене багатьма руйнівними цунамі: 1906, 1923, 1938, 1952, 1957, 1960, 1964, 1965, 1971, 1992 років. Всього ж за останнє століття їх було 58. У новому 21 столітті стихія нагадала про себе самим потужним з усіх відомих цунамі за історію людства. Воно відбулося в 2004 році в результаті сильного підводного землетрусу магнітудою близько 9 балів в районі Суматри в Індійському океані. Утворилися хвилі захопили не тільки Індійський, але і басейн Тихого океану. 14 країн понесли колосальні матеріальні втрати від руйнувань, а найбільш решти – Індонезія, Таїланд, Індія і Шрі-Ланка. Число людських жертв склало близько 260 тисяч осіб. Точні цифри не названі досі з причини того, що багато загиблі були забрані в океан.

Деякі вчені відзначають скорочення інтервалів між цунамі за останнє століття, тобто мова йде про почастішання випадків цього стихійного лиха. У 2006, 2007, 2009 роках цунамі повторювалися знову. У 2011 році землетрус в Японії викликав чергове цунамі, жертвами якого стали понад 15 тисяч осіб, а серед найбільш важких наслідків – аварія на АЕС в Фукусімі.

Знаючи про те, що основні осередки підводних землетрусів, що викликають цунамі, розташовані в Тихому та Індійському океанах, міждержавними зусиллями була створена система попередження. Вона включає в себе сейсмографічні станції, в завдання яких входить своєчасне попередження про цунамі.

Важливими є заходи держав, розташованих в районах схильних до впливу стихії, спрямовані на створення системи оповіщення у прибережних районах. Її розгалужена і централізована мережа повинна дозволити вчасно попередити людей про наближення стихійного лиха та організувати їх переміщення в безпечні місця. І, безумовно, просвіта населення цунамиопасних регіонів про ознаках наближення стихійного лиха, дії в подібній ситуації також має сприяти скороченню числа жертв стихії.

Генеральна Асамблея запропонувала всім державам-членам, організаціям системи ООН, інших міжнародних і регіональних організацій, а також громадянському суспільству належним чином та у відповідності з національними пріоритетами проводити сьогоднішній День в цілях підвищення обізнаності громадськості про небезпеку цунамі і скорочення людських жертв.