У цей день українці виносили з хати хліб і сіль, що лежали на покуті від Багатої куті, і, розламавши на шматочки, годували тварин. Це саме робили і з сіном.
Від Івана Хрестителя жінкам дозволялося шити й прясти. Ще й прислів'я були відповідні: «Після Івана Предтечі хто не робить, того б'ють у плечі», «Прийшов Іван Предтеча та й забрав свята на плечі».
Цим днем остаточно закінчувалися в українців новорічно-різдвяні свята. Дехто називав цей день «Іваном-бражником», адже протягом усіх попередніх свят селяни намагалися не одвідувати шинок, «бо це гріхотворна справа, оскільки не посвячена вода».
Окрім того, від Різдва і до Водохрещ по воду ходили тільки чоловіки та парубки. Тому на посвятки жінки їм ставили могорича – за те, «що справно воду носили». Від сьогодні розпочинався і весільний період. Як зауважували наші пращури – «хрест у воду – жених вгору».
Українці влаштовували оглядини, засилали старостів, справляли весілля. Це була так звана мала весільна пора.
Народні прикмети на 20 січня
Якщо з цього дня цілий тиждень стоять морози, значить, незабаром можна очікувати відлиги.
Якщо в цей день - повний місяць, то навесні буде сильна повінь, і річки вийдуть з берегів.
Якщо в цей день іде дощ, або ж стоїть туман, значить, буде багатий урожай хліба.
Ясна погода в цей день до посушливого літа. Похмура погода або сніг - літо буде цілком звичайним, без аномальних температур.
Негода і сніг віщують урожай.
Якщо 20 січня побачити в будинку мишу - це прикмета, що сповіщає про поповнення в родині.
