21 жовтня — Трифон і Пелагія: історія, традиції та прикмети свята

Народні свята є сполучною ланкою між нами і минулими поколіннями Стародавньої Русі. Вони являють собою чудову можливість ненадовго зануритися в побут і культурні традиції наших предків, інформує Ukr.Media.

Одним з таких свят є Трифон і Пелагія. Воно відзначається щорічно 21 жовтня. Церква вшановує в цю пору пам'ять Преподобної Пелагії Антіохійської і преподобного Трифона, архімандрита Вятського.

Історична довідка

Свята Пелагія проживала в п'ятому столітті на території Сирійської Антіохії.

Вона належала до театральної богеми, була актрисою і завідувала цирковими танцівниками. Володіючи привабливою зовнішністю, Пелагія вела розгульний і розпусний спосіб життя.

Одного разу в місті проходив загальний християнський собор, де були присутні всі єпископи сирійської землі.

Зайнята побутовими справами Пелагія випадково пройшла повз храм. При цьому бачачи відвертий наряд і знаючи її репутацію, всі священники гидливо відвели від жінки очі, лише один з єпископів пильно подивився на блудницю і провів ніч в гарячих молитвах про порятунок її душі.

За свідченнями самої святої, в цю ніч вона не могла заснути, бо все її тіло ніби горіло вогнем.

Вранці вона насамперед відвідала храм, де була присутня на богослужінні.

Вперше в житті почувши християнську проповідь, Пелагія була глибоко вражена мудрістю вчення Христа.

Жінка розкаялася в раніше скоєних гріхах, роздала неправедним шляхом нажите майно стражденним, і одягнувшись в лахміття, паломницею вирушила до Єрусалиму. Де оселилася у відокремленій печері на Єлеонській горі. Там вона провела залишок життя в аскезі і посиленій молитві.

Преподобний Трифон був уродженцем Архангельської губернії. Коли юнак подорослішав і для нього настала пора вибирати собі наречену, він чесно зізнався батькам, що тяжіє до чернечого життя.

Покинувши отчий будинок, Трифон перебрався в місто Устюг, під заступництво місцевого священника, де присвятив своє життя невпинній молитві. Через деякий час святий Трифон був прийнятий в Писорську обитель, і його постригли в ченці.

У період свого життя в монастирі, преподобний Трифон сильно застудився і був при смерті. В цей час до нього з'явився Святитель Миколай і зцілив від хвороби, нагородивши при цьому даром зцілювати недуги інших.

Не бажаючи мирської слави, преподобний перебрався в одиночний скит в гирлі річки Мулянки. Тільки обжившись на новому місці, він дізнався, що обрана ним «відокремлена місцевість» щільно заселена сибірськими народами.

Побачивши в цьому Божий промисел, преподобний Трифон почав активно проповідувати серед них і долучив до християнства багато сотень людей.

Через кілька років він переїхав на річку Чусову, де заснував Успенський монастир. Преподобний Трифон став його першим ігуменом, і тут же був посвячений в архімандрити.

Народні традиції та обряди

На Трифона і Пелагію заведено розпаковувати залишений на зиму теплий одяг. Матері в цей день починали в'язати для своїх дітей теплі шкарпетки і рукавиці. Майбутні молодята також обдаровувалися теплим одягом.

Повір'я та прикмети:

• Хмари по небу низько пливуть — чекайте швидких холодів;
• Миші гнізда в теплу сторону риють — наступаюча зима буде довгою і суворою;
• Якщо з ранку сніжно: весь наступний тиждень буде тільки холоднішати.