14 вересня — Семен Літопроводець: історія, традиції та прикмети свята

Православні християни 14 вересня вшановують пам'ять святого Симеона Стовпника, архімандрита Антіохійського, інформує Ukr.Media.

Симеон Стовпник

Симеон Стовпник народився в Каппадокії в IV столітті. Одного разу юнак, що пас овець, почув у церкві співи і так перейнявся ними, що не заходячи додому, пішов в найближчий монастир і через тиждень був прийнятий в число братії.

У 18 років він прийняв чернечий постриг і став дотримуватися найсуворішого утримання і постійно молитися. Ігумен стривожився ревним прагненням молодого ченця і запропонував або стримати аскетичні подвиги, або покинути монастир. Тоді Симеон оселився на дні висохлого колодязя.

Через деякий час ігумену уві сні з'явилися Ангели і веліли йому повернути Симеона в монастир. Однак той недовго пробув в обителі і пішов на три роки в кам'яну печеру. Симеон Стовпник почав проводити перші 4 тижні Великого посту повністю без води і їжі, причому половину терміну молитися стоячи, а потім — сидячи.

До Симеона стали приходити люди, бажаючи зцілитися від хвороб. Щоб знову опинитися на самоті преподобний побудував стовп висотою в 4 метри і оселився на ньому в маленькій келії. До відлюдника приїжджав особисто Антіохійський патріарх Домнін II. Він звершив на стовпі літургію і причастив подвижника.

Поступово Симеон Стовпник збільшив висоту стовпа до 45 метрів і звів навколо подвійну огорожу, щоб віруючі не підходили до нього занадто близько. Святий навіть відмовив власній матері зайти за паркан. Не добившись побачення, вона померла, припавши до огорожі. Тоді преподобний попрощався з покійною матір'ю — і її мертве обличчя просяяло блаженною посмішкою.

Симеон Стовпник прожив 80 років, 47 з яких він простояв на стовпі. Поховання здійснив Антіохійський патріарх Мартирій неподалік стовпа. На цьому місці згодом побудували монастир.

Традиції свята

Вважалося, що до 14 вересня осінь остаточно вступає в свої права і дарує людям короткий проміжок теплої погоди — бабине літо. Тому святого прозвали Літопроводцем — він завершував сезон і відкривав новий цикл. Селяни проводили спеціальний обряд, що служив початком сезонних гулянь, коли на Русі люди водили хороводи і співали пісні. Вся річ у тім, що давньоруською мовою слово «літо» мало значення «рік», тому із завершенням літа завершувався рік і починалося новоліття.

До дня Симеона Стовпника потрібно було закінчити посів жита. Після 14 вересня братися за цю справу заборонялося.

В цей день влаштовувалися гуляння, водили хороводи і співали пісні. Жінки пекли пироги, накривали столи і кликали в гості всіх дівчат з округи, а молоді люди ходили приглядати собі наречених. За традицією біля воріт заможних людей стояли ємності з пивом і простий люд запрошувався в будинок на бенкет.

Також початок осені вважався найсприятливішим часом для переїзду в нове житло. Період з 14 вересня по 8 жовтня вважався сприятливим для проведення весільних церемоній.

Прикмети

• На Семена Літопроводця встановилася тепла погода — чекати морозної зими не варто.
• У небі видно зграю гусей — зима настане рано.
• Мухи пристають, і кусаються — погода буде поганою.
• Ранок 14 вересня похмурий — осінь видасться дощовою.
• Багато павутини — погода восени буде ясна і холодна.
• Дикі качки сидять, а шпаки не полетіли — осінь прийде суха і довга.