Торік Австрія виграла Євробачення, і організатори голосно видихнули. Якби тоді переміг Ізраїль, фінал у Тель-Авіві цього року ніхто б просто не витягнув. Але проблема нікуди не зникла, вона лише набрала маси.

Це найбільший бойкот за всю історію шоу. Іспанія, Ірландія, Нідерланди, Ісландія та Словенія просто грюкнули дверима. Причина лежить на поверхні: вони відмовляються виступати на одній сцені з Ізраїлем на тлі війни в Газі.

Згадаймо минулий рік. Ізраїльська співачка Юваль Рафаель (яка дивом вижила на фестивалі Nova 7 жовтня) розірвала глядацьке голосування. Професійне журі дало їй середні бали, а публіка насипала максимум. Європейські мовники напружилися. Швидко з’ясувалося, що ізраїльські урядові акаунти, включно зі сторінкою Нетаньягу, відкрито закликали людей голосувати по 20 разів — рівно стільки дозволяв ліміт.

Організатори з Європейської мовної спілки (EBU) тоді розвели руками: все чесно, незалежний аудит порушень не знайшов.

Я дивлюся на цю метушню і бачу класичну чиновницьку спробу всидіти на двох стільцях. Цього року EBU урізала ліміт до 10 голосів з одного пристрою. Допомогло? Аж ніяк. Ізраїльському мовнику Kan уже вліпили офіційне попередження, бо їхній цьогорічний учасник випустив відео з прямою інструкцією: «Голосуй 10 разів за Ізраїль». Відео знесли, але осад залишився.

А тепер найцікавіше. Бойкотуючі країни почали грати у великий пацифізм. Керівниця словенського мовника прямо заявила: артисти з країн, що перебувають у стані конфлікту, взагалі не повинні брати участь у конкурсі. І так, вони мають на увазі не лише Ізраїль. Вони говорять про Україну.

Іспанці та словенці на повному серйозі скаржаться, що перемога нашого Kalush Orchestra у 2022-му «порушила чистоту конкурсу». Мовляв, за жертву голосують через політичну солідарність, і де тут чесна музична конкуренція? Прекрасна логіка чистих європейських кабінетів: давайте викинемо тих, на кого падають ракети, щоб артистам із мирних країн було не так прикро програвати.

Але давайте чесно. Євробачення завжди було політичним. Сусіди десятиліттями відсипають бали сусідам. У 1975-му Греція бойкотувала конкурс через вторгнення Туреччини на Кіпр. Країни роками використовували цю сцену, щоб показати свій прозахідний вектор. Але зараз система тріщить по швах. Гасло «Об’єднані музикою» звучить як відверте знущання.

Знайти артистів для участі цього року стало реальною проблемою. Музиканти тупо бояться їхати у Відень, щоб не поховати свою репутацію під лавиною хейту, петицій і звинувачень.

Питання просте: чи можна зберегти конкурс блискіток, хлопушок і вітродуїв, якщо він перетворюється на мінне поле? Очевидно, ні. Якщо Євробачення не перепише власні правила, воно остаточно стане місцем, де музика — це лише білий шум для з’ясування геополітичних стосунків. А кому потрібне таке шоу — питання відкрите.