Готуємося до входу в лазню
Хвилин за 20 до входу в парильню корисно випити липовий чай з медом. Він добре жене піт — адже нам важливо допомогти організму звільнитися від токсинів, інформує Ukr.Media.
Перед заходом в парну, треба гарненько очистити шкіру, відкривши всі пори, щоб вони працювали з максимальним навантаженням, виносячи на поверхню всю «нечисть». Робимо це за допомогою скрабу. Для тіла використовуємо доступні всім підручні засоби: кавову гущу, перемелену в кавомолці гречку або рис. Особливо ретельно тремо зі скрабом місця, уражені целюлітом, — стегна, сідниці, живіт.
Скраб можна зробити і з солі або цукру. Такий засіб застосовують одразу після приготування, поки крупинки не розтанули. 2 ст. ложки цукру змішайте з 1 ложкою какао-порошку, 1 ст. ложкою йогурту — і скраб готовий. Або: 2 ст. ложки солі змішайте з 1 ст. ложкою меленої кави і 1 ст. ложкою гелю для душу.
Більш тонку шкіру обличчя очищаємо за допомогою порошку какао, перемелених в кавомолці мигдальних або лісових горіхів, «Геркулесу». Змили скраб під душем? Тепер можна зайти в лазню.
Паримося уміючи
Перше відвідування лазні не повинне бути дуже тривалим. Для новачків досить 3 хвилин, любителям зі стажем — 5-7. Треба, щоб тіло адаптувалося до високих температур.
Втім, про температуру — окрема розмова. Хто сказав, що вона неодмінно повинна зашкалювати за 120 °C? Повітря не повинно обпалювати. Ідеальна температура для вологої парилки — 50-60 °C, а для сухої сауни — 90. Щоб зробити клуби пари більш приємними і корисними, наситимо їх трав'яним духом. Можна заздалегідь приготувати для цього настій з лікарських рослин або взяти воду, в якій настоювався березовий, дубовий або евкаліптовий віник, а можна розвести у воді кілька крапель ефірних олій ялівцю, сосни, евкаліпта і плеснути на каміння. Тільки обов'язково розвести. Адже якщо капнути на розжарене каміння чисту олію, вона спалахне, залишивши неприємний запах.
Не забудьте прикрити голову повстяною шапкою або намотати тюрбан з махрового рушника, щоб вона не перегрілася. До речі, в парильні найкраще лежати, а не сидіти. Так забезпечується краща циркуляція. Крім того, коли ми сидимо, то температура біля ніг на 10-15° менша, а значить, кров від них приливає до голови, до серця, збільшуючи на них навантаження.
У перервах між парною бажано приймати душ, щоб змити піт, або обтиратися вологим махровим рушником. Можна пройтися по тілу масажною рукавичкою. Контрастні обливання або купання в купелі проводимо тільки після другого-третього заходу, коли тіло достатньо прогріється. Не забуваємо про необхідність заповнювати втрату рідини. Для цього підійде зелений або трав'яний чай, компот із сухофруктів, ягідний морс, квас, настій шипшини.
З користю для шкіри
Якщо шкіра пішла бордовими плямами, з лазнею пора закінчувати.
Деякі жінки в перервах між лазнею активно змащують шкіру живильними масками. Користі від цього ніякої, маска не засвоюється в цей момент, а от шкода очевидна — пори закриваються і зменшується потовиділення. Маску на тіло треба наносити тільки після останнього заходу в парильню — тоді вона буде активно вбиратися. Причому перед нею обов'язково треба змити з тіла піт. Маску можна зробити з готових трав'яних бальзамів, розведеної в рівних пропорціях з медом та йогуртом. Для сухої шкіри замість йогурту беремо сметану або жирний сир.
Дуже обережно треба паритися тим, у кого на обличчі капіляри знаходяться дуже близько до поверхні: лазня може ще більше розширити судини, тож з'явиться стійке почервоніння. Щоб цього не відбувалося, перед кожним заходом у парну наносьте на обличчя оливкову олію. Вона захистить судини.
Після лазні шкіра потребує активного зволоження, особливо шкіра шиї та зони декольте — тут вона більш суха. Для цього нанесіть на неї розігріту олію виноградної кісточки, оливкову, персикову або мигдальну.
А тепер подивіться на себе у дзеркало — обличчя посвіжішало, порожевіло, виглядає так, як ніби ви тільки що від косметолога. Тільки не поспішайте після лазні наносити декоративну косметику. Нехай шкіра подихає.
