Чому в 90-ті носили шкіряні куртки та товсті золоті ланцюги
Як одягалися у 90-ті й чому.
Якщо уявити багату людину з 1990-х, образ виникає майже автоматично: масивний золотий ланцюг на шиї, дорогий годинник, мобільний телефон та іномарка поруч. А на плечах — шкіряна куртка.
Сьогодні такий стиль здається карикатурним. Але в 1990-ті золото було не просто модою, а ознакою грошей і статусу. Зі шкірянкою історія складніша: починалася вона як шик, а закінчилася як одяг для всіх.
Після СРСР багатство знову дозволили показувати
У Радянському Союзі демонстративна розкіш офіційно не схвалювалася. Заможні люди були, але достаток показували інакше — стінкою з кришталем, килимами, кольоровим телевізором, і все це діставали через знайомих.
Після розпаду СРСР усе змінилося. З'явився приватний бізнес, комерсанти, банкіри, посередники, власники крамниць і люди, які буквально за кілька років могли заробити статки, геть немислимі за радянськими мірками.
І гроші захотілося показати.
Однак звичної культури дорогого споживання ще не існувало. Тому статус позначали максимально зрозумілими речами: золотом, автівкою, годинником та одягом, який мав дорогий вигляд.
Чому саме золотий ланцюг
Цінність золота зрозуміла практично кожному. Щоб оцінити дизайнерський костюм, треба знатися на брендах. А товстий золотий ланцюг не потребував жодних пояснень: що він масивніший, то очевидніше, що у власника є гроші. Особливо цінувався «бісмарк» — одне з найскладніших плетінь.
Крім того, золото було не лише прикрасою, а й заощадженням. У нас грішми тоді були купони, і 1993 року ціни зросли більш ніж у сто разів — бувало, що ввечері в крамниці все коштувало дорожче, ніж уранці. Зарплату намагалися одразу обміняти на долари, на речі, на золото. А золото за потреби несли до ломбарду.
Тому масивний ланцюг водночас був і демонстрацією достатку, і своєрідним капіталом.
А звідки з'явилася шкіряна куртка
Гарна шкіряна куртка мала дорогий вигляд, була практичною й різко відрізнялася від звичного масового радянського одягу. Спершу, наприкінці 80-х, у шкірянках ходила неформальна молодь — панки та металісти.
Коли їздити за кордон стало простіше, за товаром поїхали човники — до Туреччини та Польщі, автобусами, з величезними картатими сумками. Шкірянки везли переважно з Туреччини, а велику частину продавали на ринках — одеському «Сьомому кілометрі», харківському ринку «Барабашово».
Крім того, шкіра здавна асоціювалася з образом сильного чоловіка: пілоти, мотоциклісти, герої західних бойовиків. У неспокійні 90-ті до цього додався образ підприємця та людини, здатної захистити себе.
Чому цей образ пов'язують із бандитами
Тут відіграли свою роль реальні кримінальні угруповання, але ще сильніше — масова культура.
У 1990-ті бізнес і кримінал часто перетиналися. Підприємцям потрібен був «дах», існували рекет, силові конфлікти та переділ власності.
Кримінальне середовище теж любило золото, персні та дорогі автівки.
Якщо біля Mercedes чи BMW стоїть кремезний чоловік у шкірянці з масивним ланцюгом — глядач миттю розуміє, що це за персонаж. Кіно, серіали та анекдоти остаточно закріпили цей образ.
Але так одягалися далеко не лише злочинці
Шкірянки носили і звичайні комерсанти, власники кіосків, торговці та просто люди, яким подобалася нова мода. Турецьку куртку можна було купити на будь-якому ринку.
Насправді багаті підприємці мали геть різний вигляд, але в пам'ять епохи увійшли найпомітніші деталі.
У якийсь момент шкірянка стала настільки поширеною, що сама по собі нічого не говорила про професію власника.
Чому ланцюг вийшов із моди
Наприкінці 1990-х і особливо у 2000-х з'явилося більше дорогих брендів, якісних костюмів, годинників та автівок, і уявлення про статус почало змінюватися.
Демонстративний товстий ланцюг поступово почали сприймати як ознака поганого смаку.
Шкіряні куртки нікуди не зникли, але перестали асоціюватися з багатством.
У нового покоління заможних людей з'явився інший принцип: дорогий одяг міг мати доволі скромний вигляд, а його справжню вартість розуміли лише ті, хто знався на марках.
Так шкірянка та золотий ланцюг перетворилися із символів успіху на символи самих 1990-х.